“Шлях-дорога в небокрай веде…”
Шлях-дорога в небокрай веде.
Обіч розступається стерня.
То не я – моя уява йде,
Наче босоноге старченя.
Люди добрі, орачі-дядьки!
Чи то ви зробили, чи не ви?
Всюди пшениці та буряки –
Ні волошки в полі, ні трави.
Тільки по канавах реп’яхи,
Тільки лопушиння по ярках.
Вже заорані й старі шляхи –
Мов розтято вени на висках.
А було колись, таки ж було –
Свідки хоч старі, проте живі:
Вийдеш по городах за село –
І потонеш в степовій траві.
Чи зумієш вивчити між трав
Кожну квітку, мудру й не скупу?
І ніхто їх зроду не орав –
Заповідні трави у степу…
Вируша уява в ніч лиху,
Двері у в’язниці відчиня;
Плаче на заоранім шляху,
Наче босоноге старченя.
24.ХІІ.1979
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ДОРОГА БАБИ КАТЕРИНИ. Уривок з поеми “Дорога” Сизим інеєм капусти цвітуть. Аж під зорями літаки гудуть. Хмара стелиться скатертиною Та над бабою над Катериною. Наробилася, находилася, Натоптала […]...
- ШЛЯХ ДО СЕБЕ Немає шляху отакого крутого Ні в темному морі, ні в хмарному небі, Як та безконечна терниста дорога, По котрій я […]...
- МЕНЕ ВІЙНА ВЕДЕ ВСЕ ДАЛІ Мене війна веде все далі Просторами чужих земель. Де й наші птиці не літали, Іду, мов давній менестрель. Я вірю […]...
- ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ПРЕМЄР-МІНІСТРА КАНАДИ БРАЯНА МАЛРУНІ ТА ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА РОМАНА ГНАТИШИНА ВІД ТРУДЯЩИХ КОЛГОСПУ “ШЛЯХ ІЛЛІЧА” (закреслено) “ШЛЯХ ІЛЬКОВИЧА” Ми тут не можем ні пити, ні їсти, Ані читати газети й книжки, Доки квебецькі сепаратисти Тіло твоє деруть на […]...
- ПОКИНУТИЙ ЛАН За вільхами в заплаві є луги, Що так цвітуть у червні, наче зорі. Всю невичерпність власної снаги Розхлюпали у трав’яному […]...
- ГАРЯЧА ДОРОГА Розторочивсь поділ сорочки, бо пльондравсь довго по росі: на литках споришу листочки, під п’ятами гаряча сіль. Тепло твоє земля вбирала, […]...
- ОСІННЯ ДОРОГА Осінь прийшла тепла і ніжна, як живіт коханої жінки. Мов руки зламавши в ключицях, проплив журавлиний ключ. Дві верби спинились […]...
- ДОРОГА ДНІПРА Пульсує, пружно б’є з долоні предка тоненьке непомітне джерело. Це мій Дніпро. Текти йому далеко. Дніпра вже ціле море натекло. […]...
- 09. ШЛЯХ ДОДОМУ Поспішав Івась додому. Через вулицю знайому Перейшов на ріг. Сів спочити на колоді: Іти далі було годі: Тисла втома ніг. […]...
- “Дорога в стежку перейшла…” Дорога в стежку перейшла І стала вже самим міжтрав’ям… І степ – немов суцільний шлях, Шумкий і зелен-кучерявий. І трави […]...
- “Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне…” Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне І намацає серце, і душу мою Непоквапно штовхає у полум’я чорне, І гойдає чи в […]...
- “Дюнами шлях мій – без краю…” Дюнами шлях мій – без краю. Дихає далеч вогнем. Довго і спрагло згораю Над переможеним днем. Неба скорботна Сагара Зорі […]...
- ЗДИВОВАНІ КВІТИ Сю ніч зорі чомусь колючі, Як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала в кручі, Сю ніч ворон казав: “Апчхи!” Сю […]...
- ШЛЯХ СУМЛІННЯ Моя душа – це світ з материками, Де серед гір снується сто доріг. Любив блукати я по них роками І […]...
- МІЙ ШЛЯХ На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я […]...
- БІЛА КОНЮШИНА Невибаглива, Стежила, В лузі з травами дружила. Не отак, Як та – рожева: Їй подай рожеве поле, Хоч на нім […]...
- “Дорога, дорога – счета нет шагам…” Дорога, дорога – счета нет шагам, И не знаешь, где конец пути,- По дороге мы идем по разным сторонам И […]...
- НЕЗРЯЧА ЛЮБОВ Ти десь поруч. Мовчиш ти, як поле. Ніжний подих мене обійма. Та не бачу тебе я. Довкола – пітьма. Пригорнися […]...
- “Все було. Дорога закричала…” Все було. Дорога закричала, Блиснули байдужі ліхтарі. Ти пішла від мене до причалу І згоріла в полум’ї зорі. Вибухали дні […]...
- “Колись отут були луги…” Колись отут були луги, Буяли трави навкруги І денно, й нощно серед трав Стрибун-цвіркун сюрчав. Про що сюрчав? Якби я […]...
- З КОСОЮ ПО ТРАВУ Росте трава, не знаючи чому, втішаючись єдино своїм зростом, пронозить камінь, виповза на мур, корінням маца перетлілі кості. Росте трава, […]...
- ЗИМОВА ДОРОГА Прозор’ям пойнята долина, а де джерела дзвонять радість, – сніг, наче пера соколині, лежав розметаний в безладді. І білість бралася […]...
- ДОРОГА ВІКІВ Не потрібні попутні машини – через поле грунтівка лягла. Ми з тобою, мій сину, мужчини, нам іти від села до […]...
- “Ізнов сміється степова дорога…” Ізнов сміється степова дорога, Немовби їй і горя не було, Під той байрак, де стрів я вовка злого, У встерпляче […]...
- БІЛА ДОРОГА Білі дерева, Біла дорога, Білий ліс. Зайдеш за стовбур – З-під ніг випурхне біла пташка, І починається срібна музика, Наче […]...
- “На поталу камінним кригам…” На поталу камінним кригам, На глуху наругу вітрам, На зневагу звірам, що плигом Проминуть і квітку, і храм. Оддаю і […]...
- “…І дорога додому…” …І дорога додому світиться крізь дощі прийдеш утомлений і вклонишся крайнебу є щось заховане від суті мокрі стебла не шелестять […]...
- “Споважніли поля. У лункій порожнечі…” Споважніли поля. У лункій порожнечі Лісосмуги кричать голосами останніх птахів. І такий над землею високий і лагідний вечір, Наче місячне […]...
- “Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала…” Мов купальське гильце, в срібну нічку на Йвана Купала зодягав колись в трави і в квіти тебе зодягав. Десь зоря […]...
- “Я думав – сам іду. Дорога…” Я думав – сам іду. Дорога, І витребеньочка-ріка, Та дика яблуня-обнога, Та ще сорока з Меджибога, Що у колгоспі “Перемога” […]...
- ДОРОГА Довга остання дорога Додому, на Україну, Довша від сірої, з Криму, Солоної – за чумаками… З баюрами і рівчаками, Болотом […]...
- “Завтра випаде дорога…” Завтра випаде дорога. Ковдру з кемела старого ти відкинеш. Наші ноги розплетуться, як коса. Ми не знаєм, що втрачаєм. Губи […]...
- НА БАЛІ БУВШИХ ЛЬВІВСЬКИХ СТУДЕНТІВ У НЬЮ-ЙОРКУ 1 Gaudeamus igitur, juvenes dum sumus, хоч їхні голови покрила сивина, хоч в кутиках очей горить вчорашній день, хоч їхні […]...
- ШЛЯХ Лечу, немов дерева обіч шляху з автобуса, на ста чортах-вітрах, ковтаю смагу, потамую спрагу, з крила згублю на землю лету-страх… […]...
- ДОРОГА СТРАСТЕЙ ПЕРША СТАНЦІЯ Лишаї суду вкривають рінь історії, від суду падає в наші сумління тінь вини. Протираючи очі, ми перехиляємось через […]...
- “Нам лосі перебігли шлях…” Нам лосі перебігли шлях (Лось, лосиха й лосеня). Водій Автобуса на хвильку припинив 1 нам усім сказав: “Дивіться!” Дивились, хто […]...
- “Де шлях у жовті врізується стіни..” Де шлях у жовті врізується стіни І урвище над закрутом стремить, Наш погляд неуважливий на мить Затримує жорсткий прошарок ріни. […]...
- “Верстаю шлях – по вимерлій пустелі…” Верстаю шлях – по вимерлій пустелі, де мертвому мені нема життя, за обріями спогаду – оселі ті, до котрих немає […]...
- ЗАХІД Над лугом хмари кучеряві, як вівці, що пасе їх місяць. Ростуть дівчата, наче трави, на втіху хлопцям і гульвісам. Воли […]...
- Любов – це безкiнечний шлях пiзнання! Любов – це безкiнечний шлях пiзнання! Любов’ю дихають, а не грiшать. Що глибша i чутливiша душа, То довше i яскравiше […]...