Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ДОРОГА БАБИ КАТЕРИНИ. Уривок з поеми “Дорога”

Сизим інеєм
капусти цвітуть.
Аж під зорями
літаки гудуть.
Хмара стелиться
скатертиною
Та над бабою
над Катериною.

Наробилася, находилася,
Натоптала стільки доріг,
Що в ногах уже не вмістилися.
То поклала їх під поріг.

І стоїть тепер над воротами,
І когось так печально жде.
Може, хтось-таки…
Ну хоч хтось-таки…
Та ніхто до неї не йде.

А було ж колись: хата ходором,
Ще й сварилася колись:
“Вже набралися… Понаходили…
Чи смоли б ви не напились?”

Дід Іван під чаркою доблесно
Гопака у дворі шерстив:
“Та щоб я на свої, зароблені,
Товариство не пригостив?!”

Як ішов на фронт – був тверезий дід.
А її огорнула печаль…
Повернувся сусід з протезами,
А від діда привіз… медаль.

Не заплакала, не забилася,
Тільки в день той останнім сном
На віконниці зачинилося
Причілкове перше вікно.

Потім – троє ще
в сумі сивому,
Їх нікому не одчинить:
Друге – синове…
Третє – синове…
І четверте – доччине.

І лишилось одне.
І так дивно зорить
Крізь цвітіння і падолист:
Що чотири шляхи
почались у дворі,
А куди ж вони подались?

…Наробилася, находилася,
Натоптала стільки доріг,
Що в ногах уже не вмістилися,
То поклала їх під поріг.

І стоїть тепер над воротами,
І когось так печально жде:
Може, хтось-таки…
Ну хоч хтось-таки?..
Та ніхто до неї не йде.

Під ворітьми сусідські хлопчики
Вибивають рудий спориш.
А їй хочеться, як їй хочеться
З хлопчаками поговорить!

Вона лагідно так їм:
“Драстуйте”.
А вони пролітають:
“Привіт!”
І схиляється сива ластівка
На провислому дроті літ.

А вона б таке їм повідала,
Що ніхто на світі не чув:
Як з-під серця її –
повірите! –
Аж чотири дороги течуть:
Перша – Йванова…
Друга – синова…
Третя – синова…
І четверта – доччина.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

ДОРОГА БАБИ КАТЕРИНИ. Уривок з поеми “Дорога” - ОЛІЙНИК БОРИС