Уривки з поеми ДЗВОНИ

Нас трагедії не лякають,
Знать не знаєм могил повстанських,
У нас брат братові – той же Каїн,
То навіщо тут Авель здався?!
Скільки господи нас упало
По лісах, по криївках, в’язницях
Не уявити, уяви – мало!
Не примариться, не присниться!

…………………………………………………

Твердь небесна, земне бездоння
Поглинають і тіло й дух нам –
Тисячоліття нам подзвін дзвонять
Слово! Може хоч ти не вщухнеш.
Що – забудькуватим минуле?!
Не озиваємось. Від утоми?…
Що було – Не було!… Забули…
Нащо ми? І чиї? І хто ми?

(2 votes, average: 4,00 out of 5)

ЗОРЯНИЙ ІНТЕГРАЛ (Уривки з поеми) ІІ Зелений став жабами жебонів. Стрибали сизі коники у гречку. І жовтими зіницями вогнів світилося моє сліпе містечко. Моє глухе, […]...

УРИВКИ ІЗ ПОЕМИ “КРІЗЬ БУРЮ Й СНІГ” П р о л о г Сухого снігу сиві змії Шиплять у синій самоті, І скорбне дерево чорніє, Як тінь […]...

“Похоронні дзвони…” Похоронні дзвони… – Дзвонять? – По кому дзвонять? – Дзвонити заборонено, ховають без дзвонів. – Кого? – Що?.. – Закопане […]...

ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...

МАЗЕПА (Уривки з поеми) ………………………………………………………………………… Учись, Іване!.. І любов, Свою любов до України Вмій влить у формули чіткі, Умій спинить гарячу кров, Рух нерозважливий […]...

УРИВКИ З ПОЕМИ ПРО Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1. Висять налицини й забрала в моїй робітні на стіні, і ходить холод шестипалий угору й вниз по крутизні. Всещедрий […]...

“Все ближче дзвонять дзвони…” Все ближче дзвонять дзвони, Життя людське – як мить. На голубі затони Із яблунь цвіт летить. Дивлюся, як поволі Ріка […]...

ЗАГРАЛИ ДЗВОНИ Заграли дзвони, заграли дзвони, заграли… Із буйним вітром на перегони помчали. Несуть розраду, несуть потіху з собою І під мужицьку […]...

ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ” ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ” Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим […]...

СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...

КАЖУТЬ, ЩО ГРІХ Кажуть, що гріх з нудьги словами гратись, Бо на початку було СЛОВО, не нудьга! А може, може було навпаки! Можливо […]...

ДЕСПОТАМ (Уривки) А працю ту, що виросла із поту твого гарячого в жнива, що сипалося зерном через гору у кіш дубовий до […]...

КОЛІСНИЦЯ (Уривки) Церкви Божі в кришталеві дні погожі, молоділи та біліли. На майданах-роздоріжжі любо святами пишались людом радісним і ясним, мов колоссям […]...

“На горищі було вікно…” На горищі було вікно, У вікні голубіло небо. Ти казала: “Осудить неня, Та мені уже все одно”. Місяць ставив німе […]...

Вступ до поеми про бабусю Ганну Слава Богу – є пам’ять. Вона – непідвладна, тліну… Слово моє, будь пам’ятником Ганні Петрівні Олійник… Це – бабуся моя. […]...

ПОЕТОВІ Зима. Мороз. Сніги і вітер, Замерзло слово на льоту, Упало на папір між літер, Сковзнулось по буття льоду. Заснуло все […]...

РОКСОЛАНІЯ (уривок з поеми) Чари (жінка) Третя ніч проминає, а мужа немає, Може, сталося лихо, ніхто не вгадає. Важко це зрозуміти, чому забарився, Сильний […]...

ДОРОГА БАБИ КАТЕРИНИ. Уривок з поеми “Дорога” Сизим інеєм капусти цвітуть. Аж під зорями літаки гудуть. Хмара стелиться скатертиною Та над бабою над Катериною. Наробилася, находилася, Натоптала […]...

ГРИЦЬКО СКОВОРОДА (Староруська поема). Уривки ЗАСПІВ І Моя ти мовчазна! чого так сумно дзвониш У струни золоті, що начепив Боян? Віщуєш горенько, чи радощі хорониш, […]...

ІЗ ПОЕМИ “СМЕРТЬ ФРАНКА” Гадюкою звиваєтья дорога… Куди, куди біжить дорога ця? Каміння, глід, жар, згага і знемога… Немає їй ні краю, ні кінця… […]...

“Акації. Бджолині дзвони…” Акації. Бджолині дзвони. Пшениці колихливий лан. І маків полотно червоне, Рвучке і ніжне, мов талан. Гніздо в колоссі, мов колиска, […]...

ЯК БРАЛИ ДЗВОНИ Ранком, як стало лиш світати, Прийшли під церкву царські слуги. Як стали дзвони забирати, Понісся плач жалю і туги… Так […]...

“Як ударили у дзвони…” Як ударили у дзвони – Покотилася луна! Як у труби затрубили – Відгукнулася луна… Тож діброва засміялась, Зашовковилась трава. На […]...

НІЧНІ ДЗВОНИ ВОЛОДИМИРСЬКОГО 1 А дух поблизу ще витає, душа поміж людьми блукає: вже дому іншого шука. Вона безсмертна – кожен знає, бо […]...

РОКСОЛАНІЯ (уривок з поеми) Досі оспівував руські ліси я у ритмах простеньких, Зараз співати настав час і про села, й міста. Передусім із міст […]...

МИ З МАТІР’Ю ВЕРТАЄМО В СЕЛО. Уривок з поеми “Заклинання вогню” …Ми з матір’ю вертаємо в село З невдалої утечі від тевтона: Полуторка із нашої колони Осіла на підстрелене крило. Від […]...

ГОЛОТА (Уривки) Моя голото, моя доле! Чого на тебе завше грім, Чого не квітне тобі поле Із теплих водами дощів? Збиваєш нігті […]...

Уривки з “БУМБА” Бумба тримає небо в зубах, І мисливці не бачать тигра. Бумба тримає ріку за вухом, І бізони не знаходять водоймищ. […]...

СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...

ПОЛЕ МОЄ ДУХОВНЕ Поле моє духовне другого тисячоліття – десь під самим вершечком, в самім озоновім шарі пружилось розростатись посеред ракетних вибухів… Поволі […]...

ЛУКРЕЦІЯ (Уривок з поеми) Рука лілейна і щока, як рожа, Манила владно на пухку постіль. Йому здавалося, хвилина гожа Росте й блаженства прагне звідусіль. […]...

Уривки слів, народжених із пам’яті (Із Йожефа Серваца) * живу живеш і ми ще в силі жити ото живімо поки в силі жити все буде […]...

РОЗПУСНА ВДОВИЦЯ (Фрагмент із поеми “Мандрівки серця”) Вечір-мисливець підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. Тягнуться хмари – скривавлені крила – по травах, по обрію, по душі… Уже […]...

З ПІВДНЯ ТЕМНІЄ ОБРІЙ (Уривки) Тьмяно горбиться степ і повітря гусне. Десь погримує. Горбляться синьо гори під задимленим і неспокійним небом. Далеч криючи широко й […]...

Кримські відгуки II. УРИВКИ З ЛИСТА Тoваришу мiй! не здивуйте з лiнивого вiршa. Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене, Розмiр, неначе химерная хвиля, Розбивається раптом об […]...

КАЇН (фрагменти з поеми) (заспів) яворова річейка золота кладойка зійди свароже ясен стежиною тай до господойки калачі медові терпке вино куштуй свароже трути ялової […]...

ОСНОВА У кого – барви, що ростуть з палітри, на небо схожі і на краплю крові. А в мене – рідне […]...

ІЗ ПОЕМИ “ГАЛІЛЕЙ” – Нехай буде воля твоя, Часе мій, На землі натомленій цій! Комашнинка маленька я На твоїй байдужій руці… Ой, упали […]...

“Вже сказано “ні” в одлетілому літі…” Вже сказано “ні” в одлетілому літі, Хоч вчора-звечора було іще “так”, Червоно та біло у жовтому житі Зацвів та опався […]...

ЗАЛІЗНИЦЯ (Уривок з поеми) Навів на мушку знак тризуба, нервово оддало в плече… Як молитовно склались губи, і по щоці сльоза тече!.. Розкинув руки, […]...

Related posts: