Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







КАТЕРИНИ

до схід Сонця вийшла з вишні
ще коріння плаче в п\’ятах
і до черепка поставить
свій одламаний мізинець –
гілку вишні
і поливає з тріснутої губи аж до Родздва
як зацвіте – віддасться
Горел Коструб горлиць збив у зграю
щоб за мачину до півнів північних
за горня із кашею хапались
у новий рушник увите
що виткався дорогою для Долі
тулять те горня між груди
за горня твердіші
і вилазять на ворота кликать Долю
– Доле йди до мене вечеряти
як заспіває півень
– добрий тобі вечір Доленько моя
а ні
– щоб ти зозулі блуднице не чула
а паде звізда
страх до землі пригне дівок:
– згасла Доля

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


КАТЕРИНИ - ІЛЛЯ ВАЛЕРІЙ