ДНІПРО ВЗИМКУ

Нема Дніпра, нема, та й годі –
Є вкрита снігом далина.
Лише зненацька у негоді
Хрустіння криги долина.

Але мороз у повній силі,
Дерева інеєм взялись.
Там, де гойдались гори-хвилі,
Курей селянських патра лис.

Він озирається зловтішно:
Ось що накоїла зима.
Йому і боязко, і смішно:
Де ж той Дніпро?..
Нема, нема.

В снігах немов сліди від борон –
Рубають хмиз на берегах.
І кряче тристалітній ворон –
Недобрий, лиховісний птах.

А селянин косу готує,
Він розпізнав за довгий вік:
Там, попід кригою, нуртує
Живий, нескорений потік.

Якщо просвітиш пильним оком
Зимові товщі неживі,
Між сонцем і отим потоком
Зв’язки помітиш вікові.

І зрозумієш за хвилину
Дніпрових вод глибинну суть:
Живі, невидимі краплини
Скресання дух в собі несуть.

І що той ворон навіщує,
Набреше лис на сонця щит,
Дніпро весняний не почує,
Бо люта крига вже тріщить.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

СТАВ ДНІПРО! Став Дніпрою. Зомліли в сумі Сніжно-білі явори. Я один стою в задумі Край гори. Сила велетня закута. Груди вкрив холодний […]...

“Пливе наповнений Дніпро…” …І в огні її окраденую збудять. Т. Шевченко Пливе наповнений Дніпро Мутною талою водою, В ній сніг чорнобильських дібров, Лісів […]...

ДНІПРО Де печенігів черепи гниють І тарпани гасають табунами, Шумить Дніпро широкими степами, Через пороги прометавши путь. Над ним хвилясті марива […]...

“За цим Дніпром – є ще Дніпро…” За цим Дніпром – є ще Дніпро… За обрієм – моря в три води, а за народом – є народ, […]...

ДНІПРО “Ой Дніпре могучий, течеш відкіля, Відкіль неспокійні береш свої води?” – “Дає мені води російська земля, Дає українська родюча земля […]...

“Взимку…” Взимку я назвав тебе квіткою. І навесні ти зелене пагіння пустила угору і зацвіла. Прилетіли пташки, посідали на плечі твої, […]...

ВЗИМКУ Один серед снігів – настуджена округа, Ніде ані душі і не шелесне птах, Колючий вітер дме намерзлим лугом, Та – […]...

ХАТА ВЗИМКУ чорна холодна ізба ковтає поліно за поліном аби зігріти у нутрі двох пришляків з кайданного шляху знадвору стелажі дров зі […]...

“Дрімають нетрі. Понад простір дикий…” Ю. Балкові Дрімають нетрі. Понад простір дикий Югає кібець – у синясту невідь. І, мов чаклун, вислухуючи крики, Ячить у […]...

ВАРИВОДА Увійшов поважний дядько до їдальні зранку. Пильним оком подивився на офіціантку. – Скиньте, – каже, – цей передник в білому […]...

ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ Не хочу – ні! – цих похорон. Прости. Хай тільки ворон тричі десь прокряче, Що вже похований ти, неповторний ти, […]...

“Карпатський бук…” Карпатський бук і слобідська раїна, Красуня Тиса й велетень Дніпро – Це все моя прекрасна Україна, Об’єднана на щастя і […]...

ПРОЩАННЯ Неначе востаннє дивлюсь на Дніпро, Хоч так випадково дісталась до річки, Бо поспіхом сплутала електрички У галасливій юрбі метро. Завмерла […]...

“Стоїть у ружах золота колиска…” Стоїть у ружах золота колиска. Блакитні вії хата підніма. Світ незбагненний здалеку і зблизька. Початок є. А слова ще нема. […]...

УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він з коня та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось і лягло до ніг. […]...

ІДЕАЛЬНА ПАРА Закохалась люта кобра В молодецького вужа. Бо у нього серце добре Й дуже лагідна душа. Пожили душа у душу Може […]...

ПЂСНЬ 19-я. Ах ты, тоска проклята! В сей конец: НЂсть наша брань к плоти и крови… Попереши льва и змія… Воспріймите и меч духовный, иже есть […]...

ПИЛИПІВКА Першого грудня почнеться зима. Вітер шугне білокрило над нами, Тихо зітхнем, що дороги нема, Вип’ємо другого – за Варлама. Стануть […]...

ЛІСИ, ЯКИХ НЕМАЄ Зимові витівки на склі – Для мене був єдиний ліс, Бо там. на батьківській землі, Лиш терен по яругах ріс. […]...

ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде […]...

“Недивлячись на те, що я сказав колись…” Недивлячись на те, що я сказав колись, на світі ще не все зі мною відбулося. О, видубицький отче, за мене […]...

НАДІЯ Hi долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз […]...

ДО ДІТЕЙ Коли бо, дітки, малась мога Знов повернутися між вас! Так заросла давно дорога, Побив надії хмурий час! Зазнайте ж втіх, […]...

ОСВІДЧЕННЯ Я тут родився восени: Морозом бралася стерня – І падолист у теплі сни Мене вгорнув, немов зерня. А навесні пішов […]...

“Стоїть. Як віск. І скорбно плаче…” Стоїть. Як віск. І скорбно плаче: – Один між трупами піду. Вгорі Червоний Ворон кряче На кров. На бурю. На […]...

“Якщо колгосп імені Лесі Українки…” Якщо колгосп імені Лесі Українки платив твоїй матері півтора карбованця на місяць, якщо із твоєї дідівщини брали щороку найбільшу копицю […]...

ЧИТАЧАМ ПОЕЗІЇ Не шукайте родзинок, читаючи вірші.- Так лиш діти примхливі розжовують здобу. Члени вашого тіла не кращі й не гірші – […]...

Спадщина Нам залишені в спадок Шенбрунни, Зимові палаци, Карлові мости, площі Святого Марка, не кажучи вже про такі шедеври, як “Війна […]...

ЗЕМЛЯ, ЄВШАННА, ТОПОЛИНА Нема на світі України, Немає другого Дніпра. Т. Шевченко Земля свшанна, тополина, той неповторний рідний край, що з ним зв’язала […]...

ДОРОГА ДНІПРА Пульсує, пружно б’є з долоні предка тоненьке непомітне джерело. Це мій Дніпро. Текти йому далеко. Дніпра вже ціле море натекло. […]...

“Одна нога в стременах…” Одна нога в стременах. Сніги. Вітри. Зима… Розрубані рамена, І голови нема. А кінь стоїть і дремле: Куди ж його […]...

ВИЗНАННЯ Довго я виходив із війни, Пробивав духовне скам’яніння. Вірші давніх літ… А де ж вони? Бракувало щирості й уміння. Щирості?.. […]...

Я РОЗМОВЛЯЮ, ЯК СОЛДАТ З СОЛДАТОМ (Лист до американського друга) У дні війни, коли на шию світу Хотів фашизм одіть своє ярмо, – Ти теж шинелю, кулями пробиту, Носив, бо […]...

“Плач голодних койотів…” Плач голодних койотів, Регіт ситих ворон. Чахне в сумі безплотім Утла тундра без крон. На пустелі недобрій Чагарів каяття. Крає […]...

ДРУЗІВ ЗДОБУТИ ВАЖКО якщо розмовляючи з низькорослим скажу про таких як він курдупель карлик цурпалок одразу наживу собі ворога але якщо коренастому блондинові […]...

ДВІ КАРТИНИ Хлоп’я годує лебедя з руки, Стоять щасливі молоді батьки. І я картини кращої не знаю, – Якщо є рай, то […]...

“Стояла баба, руки склала…” Стояла баба, руки склала, Старій давно пра-пра-пра-про… Тополя вітром ледь хитала, І воловодився Дніпро. На бабу кібчик сів, бо ніде, […]...

“І замалий, і неширокий…” І замалий, і неширокий Цей світ без берега і меж, Що з ночі в ніч притихлим оком В вікні дорогу […]...

ДУМКИ ПІД ЧАС ПЕРЕГЛЯДУ “ЧОРНОЇ РАДИ” Нема вже Богдана й Нечая нема, Давно Морозенка нема, Кривоноса… Лиш пісня-ридання і туга німа, І вітер, що попіл пожежі […]...

“А вже – ані на щогли, ні на сохи…” А вже – ані на щогли, ні на сохи… Побоїще, де вищилась краса, Пиляють дерева, які посохли, І вогнище регоче […]...

Related posts: