Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПРОЩАННЯ

Неначе востаннє дивлюсь на Дніпро,
Хоч так випадково дісталась до річки,
Бо поспіхом сплутала електрички
У галасливій юрбі метро.
Завмерла у холод вода повита,
Оголена, ніби грань віків.
То тихо прощались Дніпро і літо,
Як двоє мужніх чоловіків.
Прощались суворо – ні тіні ридання,
Зітхання, крику, хоча б сльози…
Дивлюсь на Дніпро – неначе востаннє –
Від неминучості холоду зим.
Так віриться – знову весна молода
Пришле нам фіалку в зеленім конверті,
А мить ця – належатиме безсмертю:
Ці люди, Дніпро, ця осіння вода.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)


ПРОЩАННЯ - КИР'ЯН НАДІЯ