Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН

Над болотом пряде молоком…
Чорний ворон замисливсь.
Сизий ворон задумавсь.
Очі виклював. Бог зна кому.

А від сходу мечами йде гнів!..
Чорний ворон враз кинувсь.
Сизий ворон схопився.
Очі виклював. Бог зна кому.

ЕНГАРМОНІЙНЕ
СОНЦЕ

Десь клюють та й райські птиці
Вино-зелено.
Розпрозорились озера!..
Тінь. Давно.

Косарі кують до сходу.
Полум’я квіток!
Перса дівчини спросоння:
Син… синок…

ЕНГАРМОНІЙНЕ
ВІТЕР

Птах – ріка – зелена вика –
Ритми соняшника.
День біжить, дзвенить-сміється,
Перегулюється!

Над житами – йде з медами –
Хилить келехами.
День біжить, дзвенить-сміється,
Перегулюється!

ЕНГАРМОНІЙНЕ
ДОЩ

А на воді в чиїсь руці
Гадюки пнуться… Сон. До дна.
Вийнув, дихнув, сипнув пшона –
І заскакали горобці!..

– Тікай! – шепнуло в береги.
– Лягай… – хитнуло смолки.
Спустила хмарка на луги
Мережані подолки.

1918

Джерело Дмитро Казани.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН - ТИЧИНА ПАВЛО