УПАВ ЖЕ ВІН

Related posts:

1. ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде […]...
2. ДО УПАДУ Чорний птах летить над нами, Крила, кігті простягнув, Зойк його несесь світами, Кров червонить острий клюв, Звізди плямляться кервою, Крила […]...
3. ЛЕБІДЬ Як ляже трупом день На сонне лоно трав І вкриє чорний шовк Засмучені поля, – Я чую крик пісень, Той […]...
4. ПОЕТ Я жив не раз, хоч не в одній оправі, Вмирав не раз і знову воскресав, Серцями людськими, мов каменем, кресав, […]...
5. ПЕРЕДВЕСНЯНЕ Сирітство простору, в якому ворон кряче, ділилось гострими крильми навпіл, неначе від того додавалося тепла усій землі, де сутінь залягла, […]...
6. “Ти полинеш сиза, наче птах…” Ти полинеш сиза, наче птах. Твій полинний присмак вабить серце. Ти по липню вибіжиш у серпень, мов по линві, бгаючи […]...
7. ЯК УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він на білий На останній сніг весни, – Налетіли гуси та й сіли В узголів’ї, мов сни. […]...
8. “Як упав я одного разу…” Як упав я одного разу На колючу солому пам’яті, А вона ж така пломеніюча, Замало на ній не згорів. А […]...
9. “Стоїть. Як віск. І скорбно плаче…” Стоїть. Як віск. І скорбно плаче: – Один між трупами піду. Вгорі Червоний Ворон кряче На кров. На бурю. На […]...
10. 3. СКОК ЖЕРДКОЮ Набрав повітря в груди, аж засвистали звуком флейт. Підніс жердину вгору; так птах підносить дзьоб, як починає лет. Немов стовпи […]...
11. “На чорну землю перший сніг упав…” На чорну землю перший сніг упав. Замовкло все. Затихло. Заніміло. Немов на ватман вилите чорнило, Лежить в долині незамерзлий став....
12. НІЧНИЙ ВІЗИТ І явився з ночі Ворон, чорно-сизий, як рілля. – Звідки… ви? – отерп мій голос. Одвернувсь: – А звідтіля. І […]...
13. Загадки та відгадки. КОТИЛАСЯ ТАРІЛОЧКА Котилася тарілочка По крутій горі, Забавляла любих діток У моїм дворі. Нам тієї тарілочки Чому не любить – Хорошая, золотая […]...
14. “Я жив у пні обпаленім…” Я жив у пні обпаленім, як вуж. В отарі крадьки вим’я ссав овече. Вмирав вояк безвусий, безоруж. Вповзав мій жаль […]...
15. ВЛТАВА Тече віками Влтава – Красуня величава, А зліва в неї, справа – На конях скаче слава: Лісами та ярами, З […]...
16. “Подивись не мене Йольцю…” Подивись на мене Йольцю – (Очі – вогкий сад). М’які лінії схили до мене – (Яблука в саду). Задрімав огник […]...
17. ТРИ СТРОФИ З ЗАПИСНИКА Мов птах, співає телефонна трубка, мов чорний птах в ліщині срібній дроту. Коли покине друг і зрадить любка, що вибереш: […]...
18. ВОРОЖИМ ГОРОДАМ О городи! Ви, горді лорди, Пани просторів світових! Нас не злякають ваші орди, Ні ваші флоти, ні когорти, Ні ваш […]...
19. “Чорний торо стоїть на дорозі…” Чорний торо стоїть на дорозі, Велерогий, загарливий бик. День останній і за горами зник. Чорний торо спиняє дорогу, Не метнувшись […]...
20. “Як луна загубленого раю…” Як луна загубленого раю – На дзвіниці відгукнувся дзвін, І зірвалась біла-біла зграя, Зграя білих-білих голубів. Вечір вдарив червінню по […]...
21. ПЕРЕД ДОЖДЕМ Заунывный ветер гонит Стаю туч на край небес, Ель надломленная стонет, Глухо шепчет темный лес. На ручей, рябой и пестрый, […]...
22. “Підсвічувавсь басейн із двох боків…” Підсвічувавсь басейн із двох боків І, збурений, ще довго коливався. І струм зорі з немислимих віків Мені у душу стомлену […]...
23. ЗАСПІВ Коби я мав якісь надлюдські сили І володів огнем пророчих слів, Я б створив усі давні могили І воскресив усіх […]...
24. “Не зло і не зламане в хащі крило…” Не зло і не зламане в хащі крило хитнули у вірі, а те, що піднесло, а потім пішло морозом по […]...
25. ЖАЙВОРОНОК Я молодий, веселий птах, Лечу, як вітер в небесах, З пісень моїх все ллється сміх,- Весняний спів для всіх! Хай […]...
26. ПОСЛАНЕЦЬ У панського огорода дівка плоскінь тіпає; Молоденький жайворонок дівоньку питає: – Чом ти, моя дівчинонько, такая оспала? Подивилась би на […]...
27. МЕРАНІ З Ніколоза Бараташвілі Без дороги-сліду мчить мене Мерані, Сивий ворон карлика в чорному тумані. Мчи ж мене, Мерані, в чорному […]...
28. ПЕЧАЛЬНА ІСТОРІЯ З ПТАХОМ Білий птах заблудивсь серед ранньої хвищі, Загубивши і клин, і дорогу свою. А братове його подалися повище, Понад хату лиху, […]...
29. ДНІПРО ВЗИМКУ Нема Дніпра, нема, та й годі – Є вкрита снігом далина. Лише зненацька у негоді Хрустіння криги долина. Але мороз […]...
30. ПОЕТІВ РАНОК Золотіє місто по верхах, Вікнами вилискує до сонця, Голуби веселі по дахах Скльовують в льодовій кірці стронцій. Унизу ще віє […]...
31. У ШОТЛДАНДСЬКІЙ ДАЛЬНІЙ СТОРОНІ Гори, перелісся, пасовища, В Клайді – неба сірого кошма, Замки, мов примари… З вікон свище Чорний біль – історія сама… […]...
32. ЗОЛОТИЙ ГОМІН + Над Києвом – золотий гомін. І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали із могил; […]...
33. ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
34. Після заходу сонця почни Після заходу сонця почни міркувати про чорний букет, про аналіз вмирання весни на ерзацах веселих анкет, жалісливу повію Жанет – […]...
35. “Присіла сойка на кущі…” Присіла сойка на кущі, Струсила пахощі. В саду зашемряли дощі, У серці – радощі. Я навстіж вікна розчинив – Ой, […]...
36. ПОЕЗІЯ Крізь туман загуслий Таки долетів! Бусел ку мій, бусле, Чи пив ти, чи їв? Обступили тучі Та й зо всіх […]...
37. РУСАЛКА Між розлогини химерні Язиками подовгастими Сонна синява спокій розсипала. На озерні непорочні дзеркала Виплила, Бризнула реготом-криком русалка. До топельника зеленого […]...
38. Цветок к груди приколот Цветок к груди приколот, Кто приколол – не помню. Ненасытим мой голод На грусть, на страсть, на смерть. Виолончелью, скрипом […]...
39. “В утечищі скорбот зимових…” В утечищі скорбот зимових, тонким прошившись ручаєм, спостерігаю, як з намови слухняний корінь воду п’є, хоч тліє в стовбурі сухому […]...
40. НАПУЧУВАННЯ Того дня, виходячи з хати, підійдеш до дверей і на порозі зустрінеш Сагайдачного з розпростертими обіймами, як батька: вирушаєш у […]...