Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Туман, туман долиною…”



Туман, туман долиною,
Добре жити з родиною.
А ще лучче за горою
З дружиною молодою.
Ой піду я темним гаєм,
Дружиноньки пошукаю.
“Де ти? Де ти, озовися!
Прийде, серце, пригорнися.
Нумо, серце, лицятися
Та поїдем вінчатися,
Щоб не знали батько й мати,
Де ми будем ночувати”.
Одружилась, заховалась,
Бодай була не кохалась.
Легше було б самій жити,
Як з тобою в світі битись.

Друга половина 1848, Косарал.



“Туман, туман долиною…” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС