Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Пливе туман

Усе, що посіяв всесвіт на радість мені для мене,
Проснулося на світанні, співає, цвіте, шумить.
Така ж, як століття тому, воскресла трава зелена.
Спішить через серце в вічність краплиною крові мить.

Здається, на білім світі усе воскресити можна.
Вбирає проміння крона (одвічні ідуть жнива),
У тлінні життя вирує личинками переможно,
І прах ожива в корінні і квіткою прозріва.

Підсушує крила бабка, блукають казки дитячі,
Дрімає майбутня пісня в яєчкові голубім,
Пригадує сни калина, в яких Ярославна плаче,
Неначе забута дума, лягає в долину дим.

Здається, через хвилину побачу собор в тумані,
Який у часи Батия поглинула вічна тьма,
Здається, через хвилину почую пісні Бояна,
Які загубила вічність… здається… пливе туман.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Пливе туман - ТАЛАЛАЙ ЛЕОНІД МИКОЛАЙОВИЧ