Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







Я РОЗМОВЛЯЮ, ЯК СОЛДАТ З СОЛДАТОМ (Лист до американського друга)

У дні війни, коли на шию світу
Хотів фашизм одіть своє ярмо, –
Ти теж шинелю, кулями пробиту,
Носив, бо знав тоді, за що йдемо!

Плече в плече ми бились за свободу,
За право на життя – собі й синам.
Фашизм усім загрожував народам,
І ми його розбили. Слава нам!

Я не забув тих днів, коли в Європі
Лежав і ти, і я в сирім окопі…
На Ельбі стрілись (дружба не холоне!),
Клялись – повік не забувати ран..
І я сказав тоді: “Будь пильним, Джоне!”
І ти сказав: “Клянусь тобі, Іван!”
Після війни ми скинули шинелі,
Взялися знов до мирних наших справ.
Я – відбудовувать свої оселі,
Які фашизм у нас поруйнував.

А ти, мій друже?
Статуя Свободи
Тебе зустріла, Джоне, без обійм.
Герой вчорашній, ти вже вийшов з моди!
Стань безробітним… З голоду дубій!
Нема тобі у них роботи, Джоне,
Ти не потрібний хазяям. І квит.
Їм бариші потрібні, міліони…
І знов війною марить Уолл-стріт.
Їм – що? Для них війна – це зиск, прибутки!
А ти ізнову, Джоне, йди в окоп
І сій червоні крові незабудки
В безкраїх землях Азій і Європ…

Вони тебе нацьковують на мене,
З ким разом, Джоне, ти ішов в бою
За те, щоб волі золоте знамено
Осяювало будучність твою!

Ти чуєш їхнє зле, отрути повне,
Хрипке гарчання, паліїв війни?
Скажи їм, Джоне, так, скажи їм, Джоне,
Щоб прикусили свій язик вони!

Вони по всьому світу ллють облуду,
Вони нас хочуть посварити знов…
Скажи їм, Джоне, що цього не буде!
Що не за те лилася наша кров
У дні війни, коли на шию світу
Хотів фашизм одіть своє ярмо…
Народів волю, кровію политу,
Ми осміять нікому не дамо!

Скажи їм все це, паліям проклятим!
Не забувай про шрами наших ран…
Я розмовляю, як солдат з солдатом:
Будь пильним, Джон!
Твій друг – солдат Іван.

Київ, травень 1948

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,00 out of 5)


Я РОЗМОВЛЯЮ, ЯК СОЛДАТ З СОЛДАТОМ (Лист до американського друга) - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ