З ДИТИНСТВА

Related posts:

1. ХЛІБ МОГО ДИТИНСТВА 1. Лан. Хвиля. Жовтий пилок… і жайвір… А голубінь. А глибина зіниць. А спокій. Членується промінь на остюки, прозориться думка-а-а… […]...
2. З ДИТИНСТВА День риштований шелестом лісу – підіймаєшся вгору, аж очі холонуть, і рука розгортає єдвабну завісу, навивається шовк на долоню. Як […]...
3. ЖАЙВОРОНОК ДИТИНСТВА Мама Зліпила жайворонка, Хотіла спекти – А він полетів. Відтоді Щовесни Шукаю в небі Птаха, Зліпленого з тіста....
4. АКВАРЕЛІ ДИТИНСТВА Дніпро, старенький дебаркадер, левино-жовті береги лежать, на кігті похиливши зелену гриву шелюги. В пісок причалює пірога. Хтось варить юшку, дим […]...
5. ЗАГАДКА ДИТИНСТВА Враження дитинства – ясновесні! Слів краса! Звідкіль іде вона? Наче загадки якісь чудесні: рідна мова – дивна дивина! Вперше у […]...
6. БЕЗ ВИГАДКИ Перекреслить ластівка крилом день за вікнами. Ніч дощами вмиє шибки, витре вітром… Що про осінь оцю собі я у пам’яті […]...
7. “Журба поорала чоло моє бідне…” Журба поорала чоло моє бідне, І сивіє з горя мій волос, Втомився я смутком, дрижить плачем голос, А зірка остання […]...
8. БАБА ОНИСЯ У баби Онисі було три сини. У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині Морозом тріщить зима. Я горя […]...
9. ДІДИ Вони сидять, задумані всевіди, На прастарій, обвітреній колоді. Ведуть розмови про колишні біди, Про все, що стало на віку в […]...
10. АЗІЯ Мерхне світло ліхтарів, за подихом вітру осипається на сніг, мов соломи січка… Сиро. Холодно. Тільки чути стогін вдалині… Хтось там […]...
11. “Б’ється серце, як пташа німе…” Б’ється серце, як пташа німе, буде спогадами надити. Мати сина виглядатиме, а не діжде – буде плакати. Будуть сипати сухі […]...
12. “Не ховаю у пам’ять нічого…” Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь: я боюся дитинства свойого, я гіркої сльозини боюсь. […]...
13. ЯК СПИТАЄ ДОЧКА ПРО МЕНЕ Я одяг свою форму воєнну І петлиці нашив фронтові… Як спитає дочка про мене, Десь волошки рвучи польові… Як спитає […]...
14. ЗАКАТНЫЙ ЗВОН В ПОЛЕ В блестках туманится лес, В тенях меняются лица, В синюю пустынь небес Звоны уходят молиться… Звоны, возьмите меня! Сердце так […]...
15. “Сумні без батька двоє діток цих…” Сумні без батька двоє діток цих. На пагорбах, на вицвілім стернищі Одна пасе козу, друге пасе корову, А мати із […]...
16. НІЧ ПЕРЕД БОЄМ Шумлять голубі ялини, сосни сухі риплять, Сплять в бліндажах гвардійці, лиш вартові не сплять. Тихо у лісі. Ні звіра, ні […]...
17. “Мабуть, я їду вмирати…” Мабуть, я їду вмирати На Україну додому. Знімуть патрони й гранати, Передадуть другому, Мене ж поволочать за ноги, В окопі […]...
18. ЛАТУННА ЗАПАЛЬНИЧКА Латунну стару запальничку у прискринку мати знайшла. Незграбна вона, невеличка, а скільки давала тепла! Зробив її тато із гільзи – […]...
19. “Не варто жаліти, жаліти не варто…” Не варто жаліти, жаліти не варто, Що став я дорослим напровесні літ: За справу велику, до доброго гарту Я рушив […]...
20. ДАВНІЙ ЖАРТ Підмостивши під щоку шапку й рукавиці, У вагоні дядько спав на вузькій полиці. Раптом поїзд загарчав і спинився в полі. […]...
21. ДОГМАТИКИ Втопили в землю порожні очі, На тім’ях – сивіє рілля. Мозок не родить. Піт неохоче Випаровується з-під бриля. Позичте їм […]...
22. КАМІЛЛЯ крізь амбразури зазирає день виблискують у сонці барди – моє найвище свято як доля не дозволить вітчизні дати перемогу я […]...
23. “Яблуко освячене росою…” Яблуко освячене росою Простягає яблуня мені, Наче мати – скроплене сльозою У далекій нашій далині. …Яблука воскового настою, Квіти і […]...
24. ВЕСНА (І) старі баби хрестяться на веселку так дивно наближаючи пучки до тіла ніби садять у землю квіти 1979...
25. “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
26. ДИТЯЧІ ВІРШІ Моя душа – налякана дитина, А наді мною кат стоїть. Мене Він б’є. Дубова паркет ина – І кров моя, […]...
27. РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
28. “Я знаю, від чого я гину…” Я знаю, від чого я гину. В годину крикливу й глуху я крові чужої краплину не злижу, як звір, на […]...
29. “якщо дерево…” якщо дерево яке дасть мені останній рятунок вже ось-ось догризатимуть баби-яги і отруйні змії – чи хоч одне-єдине літаченя на […]...
30. МАЙЖЕ КОЛИСКОВА Хлопчик: Мамо, сонце знов заснуло на сосні. Мати: Заснуло, сину, між гілками. Хлопчик: І гріє там хрущів? Мати: З жучками. […]...
31. СВОЯ ДУМКА – Для чого ліс оберігати? – Спитли друзі якось Гната. Задумавсь Гнат. Нахмурив брови. А в мене думка власна є. […]...
32. ЖИТТЯ В СЕЛІ У бур’янах сміється жовтими зубами осінь. Наїжились солом’яні хати, каправо дивляться крізь шиби в будні. На вітрі шелестять сухі серця, […]...
33. ДУЕЛЬ “Це просто гра” – здавалося спочатку. А вийшло – долі кинула перчатку. Була дуель. І вражень не замало, Мене ця […]...
34. “Як пасічника вбило в ту війну…” Як пасічника вбило в ту війну, То не було кому й похоронити, В годину лихоліття навісну Зосталися в селі баби […]...
35. ЛЕТИТЬ ГАЛКА ЧЕРЕЗ БАЛКУ Летить галка через балку, Літаючи, кряче… Молодая дівчинонька Ходить гаєм, плаче. “Не пускає мене мати Вранці до криниці, Ні жита […]...
36. Руська мова Руська мати нас родила, Руська мати нас повила, Руська мати нас любила: Чому ж мова єй немила? Чом ся нев […]...
37. “Мріє, наче сніг здалека…” Мріє, наче сніг здалека, Ночі літньої блакить. З ватри голуба смерека Виростає і шумить. На пахучім сріблі сіна Чарка любощів […]...
38. Зі збірки “ПЕРСТЕНЬ ПОЛІКРАТА” (1939)Д. ДОНЦОВУ Крик Ксенофонтових фаланг На подих простору і солі – І ось реве бурунний лан Рабом вітрила і бусолі. І розгортається […]...
39. КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
40. Мати Біля вікна у сутінках Мати гойдає колиску, Де спить дитина. Тільки немає колиски. Тільки немає дитини – Зникла, розтала у […]...