Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЛАТУННА ЗАПАЛЬНИЧКА

Латунну стару запальничку
у прискринку мати знайшла.
Незграбна вона, невеличка,
а скільки давала тепла!

Зробив її тато із гільзи –
скінчились тоді сірники.
В село невблаганно і грізно
котилась війна з-за ріки.

Не стало ні солі, ні хліба,
а тато пішов на війну.
Та вогник над гнотиком кліпав,
світив нам у ніч навісну.

Розвіявся морок, минувся,
але не забулось усе.
Мов свічечку жовту,
матуся
закурену гільзу несе.

Стомилася вірити, ждати,
а сива зозуля кує…
Немає давно уже тата,
сивіє волосся моє.

Зітхає матуся і нишком
обпалену пам’ять зове.
І вічний вогонь запальнички
у крихті графіту живе.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ЛАТУННА ЗАПАЛЬНИЧКА - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО