ДІДИ
Вони сидять, задумані всевіди,
На прастарій, обвітреній колоді.
Ведуть розмови про колишні біди,
Про все, що стало на віку в пригоді.
Діди гуторять. Добре відробили,
Відмандрували по широтах прерій.
Лунає спогад, подарунок милий,
В якім не чутно вигуків істерій.
Минув їх вік. І, вузлуваті руки
Поклавши важко на сухі коліна,
Вони раюють, як сини і внуки
Долають поле… Великодня зміна!
Дідам жадані спогади про біди.
Діди байдужі на нові приваби.
Сидять діди, задумані всевіди, –
Як на могилах давні скитські баби.
Мир Нам, 1967
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- ВИСТУП У ПОЛІ Слухають поезію колгоспниці, Молоді й немолоді жінки. Полишивши норми й буряки, Слухають поезію колгоспниці. Очі в них довірою горять, На […]...
- ІІ. ODI PROFANUM VULGUS! Вони сидять серед базарів І продають дрантивий крам, – Нікому непотрібний хлам Перед ними храм краси захмарив. Сидять щовечора, щоранку, […]...
- МІСТ Утік фашист. Світанок. Ні душі. Лиш березень нелегко йде по полю… Червонозорі хлопці-гармаші Нам принесли тоді жадану волю. І на […]...
- ШІЛЬЙОНСЬКИЙ ЗАМОК О вічна мисле розуму живого! Світило Волі! В мороці в’язниць Ти – серце жару, що не давить ниць, Що сипле […]...
- СТАРИЙ ІЗ САНТА-МОНІКИ Я тут живу, Я маю дім і сад. У мене внуки, Правнуки і діти. А я от – сам, Вже […]...
- БАБА ОНИСЯ У баби Онисі було три сини. У баби Онисі синів нема. На кожній її волосині Морозом тріщить зима. Я горя […]...
- Айстри задумані, квіти останнії Айстри задумані, квіти останнії, осені пізньої сльози багрянії… Сумно шепочеться вітер над вами, і обмиває вас небо дощами. Ви як […]...
- РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
- “дідусь з бабусею…” дідусь з бабусею під грушею сидить дідусь з бабусею по грушечці їдять обоєнько такі сухенькі невеличкі і груші не глевкі […]...
- “Коли планету брали ми на руки…” Я люблю, когда в доме есть дети И когда по ночам они плачут… Ин. Аннеский Коли планету брали ми на […]...
- НИВА Гей ти, ниво, твого гону Від Карпату аж до Дону! Та широка ж, як погляну,- Геть укрилась килимами, Огорнулася лугами, […]...
- “Помирають батьки, як солдати…” Помирають батьки, як солдати, і тамують прощальні слова. Нам щасливих батьків небагато пощадила війна світова. Мирне поле планети недовго за […]...
- НАСТАСИНІ СИНИ Виростали у Настасі-удовиці двоє хлопчиків на хліб та водиці. Ой чекали хлопчики татуся із війни. Називали хлопчиків: Настасині сини. Двоє […]...
- ВОРІЖЕНЬКИ Своєю лінією, позицією, словом нажив чимало ворогів. Ворожий – воріженькам України, Неначе особистим ворогам. За те, що ти прожив не […]...
- НУРТУЄ ПІДЗЕМНЕ Нуртує підземне джерело (а докопатися важко) уста горять спрагою (а докопатися важко) безодня страшить пусткою (а докопатися важко) очі палають […]...
- “Человек ходил на четырех…” Человек ходил на четырех, Но его понятливые внуки Отказались от передних ног, Постепенно превратив их в руки. Ни один из […]...
- “сухі окрушини шкіри…” сухі окрушини шкіри струшує з пальців майстер облич довго не дивлячись в дзеркало миє руки долоні торкаючись одна одної наливаються […]...
- “Коли ідуть дощі в моїм селі…” Коли ідуть дощі в моїм селі Ростуть тополі, і жита, і діти, Й, на хвильку одірвавшись од землі, Не знають […]...
- КАНАТОХОДЦІ Над прірвою – сумні канатоходці щоночі хилиткий долають шлях, хоч дроту, по якому йдуть вони, не видно, як, зрештою, і […]...
- ПАСТОРАЛЬ ХХ СТОРІЧЧЯ Як їх зносили з поля! Набрякли від крові рядна. Троє їх, пастушків. Павло, Сашко і Степан. Розбирали гранату. І ніяка […]...
- САМІЙЛО КІШКА. В турецькій неволі Зелені вишні з пурпуром верхів, Що розтинають вітрову погрозу; Шляхом, де місяць по крутім узвозу Млиновим колом котиться з ярків; […]...
- “Похилила старість до землі…” Похилила старість до землі, Зморшками обличчя заснувала. Рідко вже й зустрінеш на селі – Відходила жінка, відгуляла. Але ще при […]...
- ПЕРУНІЯ 1 Ячали лебеді. Ячали. Чого тужили чи за ким? А на Дніпрі старі причали окутались у пил і дим. Човни […]...
- “Я вірші пишу…” Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки […]...
- “Ти гукай не гукай…” Ти гукай не гукай, а літа не почують. Все біжать та спішать – хоч співай чи ридай… От би взнать: […]...
- ЗАЧЕРСТВІЛА ДУША Зачерствіла душа, як великодня паска, суха, крихка і цвіллю вже взялась, годиться для пташок, або людей голодних. Та хто голодний […]...
- МАТИ В далеку путь ідуть її сини, Зa тридев’ять земель чужих і невідомих, І їм услід, прадавній і сумний, Її руки […]...
- ГАЙДАМАКИ (Передмова) По мові – передмова. Можна і без неї, так ось бачте що: все, що я бачив надрукованого,- тілько бачив, а […]...
- “Палають огні при долині…” Палають огні при долині, І північ заходить, і сон. Татари сидять при долині На всіх поділяють полон: – Два списи […]...
- “Что за вечер! А ручей…” Что за вечер! А ручей Так и рвется. Как зарей-то соловей Раздается! Месяц светом с высоты Обдал нивы, А в […]...
- ПЕРУКА Ми так часто в житті граєм ролі чужі, як не смішно, Хоч самі у багні, серед тих, хто лукавий і […]...
- ПАТРІАРХИ Сільські білобороді патріархи на ганку смалять “Шипку” запашну. Струмить повітря духом потерухи над жовтими разками буркну. Ряхтить буркун засушений на […]...
- ПІСНЯ СЬОМА. Дума перва Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Падишах своїй цариці Берло довіряє! Берло, жизні знак і смерті, Власті над військами, […]...
- СЛЬОТА Йде дощ від ранку безустанку, Розкисло місто схоже на октопус, Юрба людей на перестанку Чекає на міський автобус. Задумані, утомлені, […]...
- ХУТІР ВИШНЕВИЙ В. Ц. Там, за порогами, в степах, де землі щедрі та розлогі, сидять лелеки на стовпах і ріллі дихають вологі, […]...
- З ГОРАМИ НА “ВИ” Поснули гори – їм нічого не болить. Тиса тече, Черемош бурлить. Що зір на небі, що вогнів земних – не […]...
- ПАДАЮЧІ ЯНГОЛИ Всі мудрощі і всі знання найвищі Ховаються й зникають у кущах, Що пишно так ростуть на кладовищі, Де мармур тріснув, […]...
- ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ Метастази міста вростають у тіло, Божевілля клітин хмародерами дразнить небо, На груди давлять бетоном дороги, Пропасниця підземок стрясає утробу, Сонце […]...
- ДЕЯКІ АСПЕКТИ СВІТЛА Струс. Поле закрутилося тюрбаном І – до ноги – структури апатичні. Усе, що доти – виважене й точне, – На […]...
- “Бурий Захід, брунатний Схід…” Бурий Захід, брунатний Схід Чорні стріли схрестили в герці. Зловороже палає звід – І ненависть горить у серці. Гонить гори […]...