ГОРА І КРИНИЦЯ

Related posts:

1. ГОРА Коли пустельник ішов босоніж горі сповідатися, глибоким мовчанням гора прощала провини. Коли прийшов завойовник (на грудях свячений хрест – золото […]...
2. “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
3. “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
4. СТЕПОВА КРИНИЦЯ Під сонцем південним Гілеї столиця, Степів неоглядна могуть. Загублене в травах джерельце іскриться, Прозоре, тремке, наче ртуть. Навколо хвилюється жито-пшениця […]...
5. Щ – Київська гора ЩУКАВИЦЯ Щекавиця – гора на Подолі. Князював там нескорений Щек, І було в нього воїв доволі, Ворогів розбивав він ущент....
6. КРИНИЦЯ У ЖОВТНЕВОМУ “За Борисполем, на озерах, качви тієї, як хмари. Як посідають на воду, ну, як тої ряски, одне одного так і […]...
7. КРИНИЦЯ Було в краю Тарасовім, було… Горять вогні в маєтку Енгельгардта: В зимову ніч під музику і жарти Пани людей там […]...
8. ЧИСТА КРИНИЦЯ Довго шукаю – вірю – знайду, Там, де стоять на сторожі тополі Чисту криницю у чистому полі, Чисту криницю у […]...
9. “Туманіє печерська гора….” Туманіє печерська гора, Туманіють і зір, і бажання. Літо красне, здається, поволі вмира – Мовчазне, непомітне згорання. Літо, літечко, літепло, […]...
10. ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кінамон, моя утіха, Нард, алое в любім саді. Там квітки, як в […]...
11. ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ Скажи – ти не забула гору Жовтих Лілій І до болю зелену полонину? Коли перебули найпоетичнішу з […]...
12. Москалева криниця Поема Я. Кухаренкові. На пам’ять 7 мая 1857 року Не на Вкраїні, а далеко, Аж за Уралом, за Елеком, Старий […]...
13. І. КРИНИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА …І він серед степу спинився, вслухаючись в гони і гони, У луни і луни епохи, в сполохані людські серця. Вони […]...
14. СТРАТА ще пострілів не було копали яму за його спиною а як скінчили побачили що не могила то що на дні […]...
15. СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
16. 7. ЛИСА ГОРА 301 Чи всі стрічали київських відьом? Ганяли з міста смаленого чорта, Якого стане вдовам десятьом, Бо в нього нафтою горить […]...
17. БАЛАДА ПРО ПЕРШЕ КОХАННЯ За горою, імлою повитою, Сходить сонце, а місяць зайшов. Як ріка не вертає до витоку, Не повернеться перша любов. Не […]...
18. ГУЦУЛИ Ми лишилися там, де осінній туман. Нас ніколи нема. Нас давно вже не буде. І Говерла-гора, і гора Піп-Іван обернулися […]...
19. РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
20. КРИНИЦЯ З Великої Багачки дід Лука ходив по селах криниці копати і залишав у кожному селі то спомин по собі, то […]...
21. При заході сонця Нема за віщо дорікати долі, Літа й літа за нашими плечима. На схилі дня і віку мимоволі Душа стає, як […]...
22. СТУСОВА КРИНИЦЯ Жадливо пив джерельну силу Стус Із материнської в селі криниці, Щоб невзабарі, вдавшись до Столиці, Зірвати з горла брежнєвський мотуз. […]...
23. ЗОЛОТА СТРІЛКА Коли пального не стачає, коли пілот в гаспидській млі – тоді себе він довіряє тремтливій стрілці на шкалі. Вона покаже […]...
24. ПРИТЧА ПРО СЛЬОЗИ Плакало дві дівчини у горі, Дві сльози зустрілися у морі. Перша – в глибину морську потала І перлиною на дно […]...
25. ЖИТТЄВА ГОРА – Здрастуй, мовчання! – гору помацав рукою, – чом не минаєш мене стороною? Горо-затуло, з твоєї вершини дух оглядає світ […]...
26. ТАЄМНИЦЯ ВОДИ Я ішов стежиною у полі. Сонечко пекло несамовито. Ну а поле рівне, як стільниця, ні ярка ніде, ані струмочка. Я […]...
27. ХРЕСТОВА ГОРА На Хрестовій горі я побачив туркеню і відчув, як ворушиться усередині лев. Соковита черешня закривавила жменю, і кора відокремилась з […]...
28. ТАРАСОВА ГОРА хіба хто з поетів світу криваву корогву душі на таку високу гору зносив наче до розгойданого дзвона притис руку до […]...
29. “ТАМ, ДЕ ГОРА ЧОРНА, СУМНА” Не раз в душі моїй снуються Старої пісні тихі звуки; Кімната, смерк, скрізь тіні в’ються, Сум надвечірньої години, Поруч рояля […]...
30. “Такий похмурий вечір нині…” Такий похмурий вечір нині, кривавий захід знов мовчить, і западає тінь в долині, і вітер з півночі шумить. А потім […]...
31. ЖУРБА Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. Під гаєм в’ється річенька, Як скло вона блищить; […]...
32. “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
33. ІШОВ МИЛИЙ ГОРОНЬКОЮ Ішов милий горонькою, Мила – під горою, Зацвів милий роженькою, Мила – калиною. Ой ти живеш на гороньці, А я […]...
34. “Я сотворив тебе зі Слова…” Я сотворив тебе зі Слова, з пелюсток маку і роси, аби криниця яворова твоєї бралася яси. Я сотворив тебе з […]...
35. КОРА ПЛАНЕТИ Обпалена, солона і солодка, свята у нелегкій своїй судьбі, – земної кулі чорна оболонко, доземно я вклоняюся тобі. Вклоняюся тобі […]...
36. МОЛОДЯТА Після свайби каже Рая: – Проти мене, Грицю! Я від тебе приховала одну таємницю. Я про це раніш боялась навіть […]...
37. “Перед тобою, над горою – ліс темний…” Перед тобою, над горою – ліс темний, високими снігами спинений. За тобою, під горою – село вечірнє, першою колядою засвічене. […]...
38. 1. ПІДЛИССЯ Дитячий світ – широкий світ! Он там, за Білою Горою – Ліси і пригорки… Хтось білою рукою Зелену плахту кинув […]...
39. “Сонце низенько, вечір близенько…” Сонце низенько, вечір близенько, Іди до мене, моє серденько! (2) Ой вийди, вийди, та не барися, Моє серденько, розвеселися. (2) […]...
40. “За городами став у густім комиші…” За городами став у густім комиші, Серед яблунь і вишень біліє хатина. Все знайоме і рідне до болю в душі: […]...