Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КОРА ПЛАНЕТИ

Обпалена, солона і солодка,
свята у нелегкій своїй судьбі, –
земної кулі чорна оболонко,
доземно я вклоняюся тобі.

Вклоняюся тобі я хлібом-сіллю
і голосом живого солов’я.
Нехай лише зерном тебе засіє
все людство, як одна твоя сім’я.

Дзвениш ти молодими колосками
над щедрими багатствами ядра.
Ти всесвіт недосяжний приласкала
теплом свого родючого добра.

Корою неспалимої планети
тебе назвали люди недарма.
Настане час – прикриєш і мене ти,
гірку росу зронивши крадькома.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

КОРА ПЛАНЕТИ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО