Щ – Київська гора ЩУКАВИЦЯ

Related posts:

1. “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
2. “Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...
3. ГОРА Коли пустельник ішов босоніж горі сповідатися, глибоким мовчанням гора прощала провини. Коли прийшов завойовник (на грудях свячений хрест – золото […]...
4. ГОРА І КРИНИЦЯ Назвали гору Золотою, а хто й коли, – не знаю… Життя спливало за водою, верба цвіла в розмаї. Крута гора […]...
5. “Туманіє печерська гора….” Туманіє печерська гора, Туманіють і зір, і бажання. Літо красне, здається, поволі вмира – Мовчазне, непомітне згорання. Літо, літечко, літепло, […]...
6. ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ ГОРА ЖОВТИХ ЛІЛІЙ Скажи – ти не забула гору Жовтих Лілій І до болю зелену полонину? Коли перебули найпоетичнішу з […]...
7. КИЇВСЬКА МЕДИТАЦІЯ Гудуть машини, і щебечуть птиці, Шумлять на вітрі сквери і сади. У велелюднім гомоні столиці Не відчуваєш подиху біди. Вона […]...
8. КИЇВСЬКА ВЕСНА Вибухають бруньки пірамідних каштанів, І трава прориває торішній асфальт. Приголомшений подвигом, огир Богданів Чує з темних церков наростаючий альт. Дивне […]...
9. 7. ЛИСА ГОРА 301 Чи всі стрічали київських відьом? Ганяли з міста смаленого чорта, Якого стане вдовам десятьом, Бо в нього нафтою горить […]...
10. ТАРАСОВА ГОРА хіба хто з поетів світу криваву корогву душі на таку високу гору зносив наче до розгойданого дзвона притис руку до […]...
11. ХРЕСТОВА ГОРА На Хрестовій горі я побачив туркеню і відчув, як ворушиться усередині лев. Соковита черешня закривавила жменю, і кора відокремилась з […]...
12. ЖИТТЄВА ГОРА – Здрастуй, мовчання! – гору помацав рукою, – чом не минаєш мене стороною? Горо-затуло, з твоєї вершини дух оглядає світ […]...
13. ДО ВАС Ой не лізь, дядьку, в високії хати, Бо там із тебе будуть глумувати! Ой не лізь, дядьку, в панські хороми: […]...
14. “ТАМ, ДЕ ГОРА ЧОРНА, СУМНА” Не раз в душі моїй снуються Старої пісні тихі звуки; Кімната, смерк, скрізь тіні в’ються, Сум надвечірньої години, Поруч рояля […]...
15. ВИКЛИК Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха. Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім: […]...
16. ВЕРЕСЕНЬ Цей вересень! Для нього не доволі пожежі сонця… Вже до лісу жар на конях скаче з гір… Уже він долі […]...
17. СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...
18. ЦІКАВА БАБУСЯ Розказував людям лектор про будову світу, Про планети і про Землю, про її орбіту. Під кінець одна бабуся встала та […]...
19. НІЧНИЙ РЯДОК Вночі не сплю – скриплю зубами: Болять потрощені кістки. А дощ рушає над горбами Та через гори навпрошки. Щось у […]...
20. Похід на хозар Над Каспійським буйним морем, Понад Волгою в степах Здавна жив народ хозарський В побудованих містах. Торгував усяким крамом, Вів з […]...
21. ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
22. ЗАПРОШЕННЯ + ЗАПРОШЕННЯ Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? […]...
23. НЕЗРЯЧИМ ПОЕТАМ Ніч – глибина душі… Яка безмежно глибока, Глибша, ніж бачить око В зоряному коші. Можна повабити око – Й розчарувати […]...
24. РОЗРИВ Як усі: дотепер не було – То нічого й не буде. …Загуло, заревло, обдало І – ударило в груди. Це […]...
25. ЛЮБОВ роби лиш так щоб не було дитини роби лиш так щоб не було дитини це неіснуюче немовля як більмо в […]...
26. ГАЛІЛЕЙ О чорна, о страшна хвилина, Коли великий Галілей Упав, нещасний, на коліна, Щоб відректися від ідей. І посміхались кардинали, Бо […]...
27. ГУЦУЛИ Ми лишилися там, де осінній туман. Нас ніколи нема. Нас давно вже не буде. І Говерла-гора, і гора Піп-Іван обернулися […]...
28. ЯЦКІВСЬКОМУ А для любові ще немає ката і я люблю… живу. “Вітрила…” Олександр Яцківський Наче крига з неба, обвалилась глина, Обвалилась, […]...
29. СПОВІДЬ О Україно! Ти єдина в моїм розхристанім житті. Прийми цю спраглу сповідь сина, як щиру мову почуттів. На світі, знаю, […]...
30. “Спить по дощах земля обвагітніла…” Спить по дощах земля обвагітніла, І сняться сни небесним берегам. Блакитна злива гордо гомоніла Родючим нивам і дівич-борам. Парує повінь. […]...
31. ЗАСПІВ Коби я мав якісь надлюдські сили І володів огнем пророчих слів, Я б створив усі давні могили І воскресив усіх […]...
32. ЛОША Закохалася в лоша блискавка. Вона – блискавка, а воно – лоша. В нього – грива з шовку чорного, В неї […]...
33. СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...
34. ТРИ СКАЛИ В ТИСЯЧОЛІТТІ На річницю Острога Провінційне прадавнє містечко, Але назва ця древня – Острог! Є Остер, як горіх – Берестечко, Але є […]...
35. “Не лякайте нас пеклом – не треба, ми вже там побували…” Не лякайте нас пеклом – не треба, ми вже там побували. Не заманюйте раєм – доволі! По дорозі до раю […]...
36. “Гайдамаків, опришків (як воїв)…” Гайдамаків, опришків (як воїв) – На чужих і на кревних панів – Наш народ вмів родити героїв З бунтівливих нескорих […]...
37. БАЛАДА ПРО ВІЖКИ Дядько ліг горілиць на порожній підводі І, чомусь, стільки неба в зіниці йому натекло… Все було, як було. Не змінилось […]...
38. “До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...
39. “Чому я жінка й не можу…” Чому я жінка й не можу Викладати в каштановій Падові Білу магію? Близько було б до каплиці Джотто, До чудес […]...
40. ВЕРЕТЕБА Бува, така окреслиться потреба, От хочеться повідати, і квит, Що, крім висохлих гір, морів і неба, Існує на Подолі Вертеба […]...