Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ЛІТОПИС

В з’ясуванні колін і племен
кров пустив я собі, й під лупою
проступили в літописах вен
Херсонес і вітри за Сулою.

Сонно в крові хитнулись віки,
аж із дна – в каламутному чині
звирувалися вірні жінки,
покосились похмурі мужчини,

княжий меч мій клякнув у золі,
покороблений рідною кров’ю;
як буряк – зимував у землі
мій прапрадід униз головою,

й заглибали, мов наглі ножі,
у глибокі, безкрайні тераси
дикі, горді, нервові мужі –
монотонний, упертий труд раси, –

і ніде, і ніщо – сто століть
мої очі літопис читають
про народ, що не може дозріть –
мов абортом його виривають.

Червень-вересень 1990, 1996


ЛІТОПИС - МАЛКОВИЧ ІВАН