Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ТРИ ВІДМІНИ

Буває: туга – космічна:
Quelle est cette langueur qui penètre mon cœur?

– за Верленом.

Самотність тоді – це смуток,
це тихий, осінній дощ –
мудрість ранньої зрілості,
що скидає останнє листя дитинства.

Буває: самотність – творча:
тоді
у вікна твоєї душі
вривається вітер ілюзій:
він розбиває реальність
на сотки кольорових скелець,
а ти із них укладаєш вітраж
для храму.

Та є ще самотність – смерть:
коли ласка любого тіла
не проходить крізь чорну вуаль,
що зависла
на найрідніших навіть людських душах,
коли ніщо, ніщо не стоїть між тобою
і космічною ніччю,
хоч поруч,
здавалось би – тільки рукою сягнути –
все, чого прагнеш.

1962.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)

ТРИ ВІДМІНИ - ТАРНАВСЬКА МАРТА