Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Ніде нікого. Тиша золота…”

Ніде нікого. Тиша золота.
Осіннє поле спорожніле й голе.
Недавно тут гойдалися жита,
Тепер стерня лелеці ноги коле.

Холодний день. Обвітрена блакить.
Тривожна даль лелеченьку чекає.
Сьогодні він у вирій полетить,
А чи повернеться – незнає.

Уже старий. Поменшало снаги.
Злітає птах. Прощальне робить коло.
Ніде нікого. Тиша навкруги.
В осіннім полі порожньо і голо.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


“Ніде нікого. Тиша золота…” - ЛУКІВ МИКОЛА