Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВІДДИХ

На швидкість іншу – тліну інвентар,
І джерело – вмить – простягає ложку
Для спраглого, хоч той, – ледащо, – з ліжка
Силкується ще – власну долю – в тир.

Нутро – з-під форм – усе – ніяк котурн
Минущого, що світ годує з пляшки.
Без віника – у сон – пекельний служка
Зганя живе, що – землю і етер,

Хоч дух – усі клітини розпросторень,
Що – на веселку – і з отрут – мікстуру,
Яку – потвори – з тельбухів – манірно,

Аби свідомість – людожерні норми. –
Строщило ніч, і шторм, що – й вічність, – стих. –
Ніщо – ніде, лиш, – скільки ока, – птах.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ВІДДИХ - АНДІЄВСЬКА ЕММА