Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ХВИЛІ

Зловився короп, й рук нема тримати. Лиш груди – меч, що – межі ворожнечі. Краплини – крок, – все ближче […]

МІРИ ВИДОВЖЕНЬ

Ніщо – ніде, лиш серце – лускокрилі, Які – ледь – біль, що – на всю прірву – зблисне, Ще […]

ВІГІЛЇЇ CVIII

На лезо – слух, аж сизо; погляд гострить Передчуття, де – ледь земля прочахла. Всі маяки – ганчір’ям – у […]

АРІСТОДІМОС ЛІХНОС

ТВОРЕННЯ МІТУ ПРО КОХАНЦЯ ДІОНІСА І ПЕРСЕФОНИ Я зійшов у цю долину разом із світанком, Але тепер мені перегородили дорогу […]

ФРАГМЕНТ БАЗАРУ

Горобина на голубах, Бички – джерела на лобу, Перевівають глибину. Клинками риба молода Полискує у три ряди. Лежать на лепесі […]

ВІГІЛІЇ XL

Ні світла, ані кроків на майдані. Ніч – наглухо – у володіння власні. Лише душа, як верховіття в лісі, – […]

РИТУАЛ

Вода сама – і лябіринт, й арбітр, Який – світи – з долонь, як помідори. Свідомість – раптом – велетенські […]

ДЕЯКІ АСПЕКТИ СВІТЛА

Струс. Поле закрутилося тюрбаном І – до ноги – структури апатичні. Усе, що доти – виважене й точне, – На […]

Знаки (сонет)

Плящина з йодом. Цвяхи, Глек розбитий, З якого кіт сіямський бризки лиже Вершків, що – трохи далі – на калюжку. […]

ВІДДИХ

На швидкість іншу – тліну інвентар, І джерело – вмить – простягає ложку Для спраглого, хоч той, – ледащо, – […]

ВІГІЛІЇ XXXII

Вхід? Брама смерти? Світловий пілон? Не обрій, а суцільний – в гніздах – хрускіт. Й ледь – річище і тінь […]

Уривки з “БУМБА”

Бумба тримає небо в зубах, І мисливці не бачать тигра. Бумба тримає ріку за вухом, І бізони не знаходять водоймищ. […]

“Знаки” (сонет)

Світ ще в нефритній вазі сам, – будяк, Що – фіялкову плівку водоспаду. В прозорість-крен. Глек із трубою – південь, […]

Навколо троянди (сонет)

Як тяжко з-під усіх нашарувань Троянду крізь століття, що росла На тих відтинках, де тепер паслін І морок, що без […]

ОЧІКУВАННЯ

Ледь крапле тиша, й цілу ніч – вагар – Тлін, що спізнився на останній потяг. В зірчаній пітьмі – обрис […]

Без шкіри – на вітрі

Пустеля – колоратура З ацитиленовим кар’єром смерти. Щораз розпеченіші кола Нескінченної повивальні. На щаблях прискореного розпаду Самі бані, куби Й […]

НАМІР

В краплину ліг, як в мандрівну труну, Що – відсвіти, – світ видовжень, – азалій, І – двері – в […]

Страница 1 из 212