Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







СОЛОМИНКА

Якийсь вітер низький
жене стебла соломи
понад глибокі стежки,
повні утоми.

Повз ріку з кучерявим склом,
повз човенці червоні,
де попасом

землю теплом

продихали

коні.

Попри мертвий давно живопліт
далі – зречено – плинко…
Чути голос, шепоче услід:
прощай, соломинко.

7 травня 1992

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)


СОЛОМИНКА - МАЛКОВИЧ ІВАН