СТРОФИ
1.
Ти виростала, квітла й наливалась
І втілилась – в медвяний виноград
Та яблука. Мов наложниця, сад
Зітхає втолено. І гасне літній галас.
І лагодою сяє стиглий лад,
І спогад золотіє, як кохались
У бурях квітня, в ворожбі Купала –
Ось – день плодів. А завтра – листопад.
2.
Безверхе бойовисько, де мечі
Потяли все,- знов стоптане і голе.
Широкоперсий вітер лиш дзижчить
І мчить козацьке перекотиполе.
Зачепить? Вкорениться? Проросте?
Мовчить, мовчить важке осіннє небо.
Чи проковтне страшним простором степ,
Чи дикий чвал той перейме Мазепа.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СЕРПНЕВІ СТРОФИ Літо тане, як віск. Догоряє підскарбій-серпень. Смертна постеля його – золото пізніх плодів. Не поспіває строфа вслід легкостопій Евтерпі – […]...
- СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
- “Такий похмурий вечір нині…” Такий похмурий вечір нині, кривавий захід знов мовчить, і западає тінь в долині, і вітер з півночі шумить. А потім […]...
- ТРИ СТРОФИ Ці три строфи, неначе три тополі, Чи три верби, похилені в журбі, Чи три свічі, погаслі й захололі, – Але, […]...
- ТРИ СТРОФИ З ЗАПИСНИКА Мов птах, співає телефонна трубка, мов чорний птах в ліщині срібній дроту. Коли покине друг і зрадить любка, що вибереш: […]...
- ПІСНЯ (М. Т. Рильському) Котись полем, перекотиполе, Перейди річку болю, Де зійшлися посестри: тополя І калина з вербою. Поспитайся їх, перекотиполе, Чом схилились журбою […]...
- ЗЛОВІСНЕ Знов захід буряний. Недобрий. Знов пророкує кров’ю літер, Що ми загинем, яко обри, Щo буде степ, руїна й вітер, Що […]...
- ВІТЕР Вітер, солоний вітер, що хмарить обрій, вітер, що пахне літом, п’янкий і добрий, вітер, що бризки піни несе в обличчя, […]...
- ТОВАРИШЕВІ Як ти думав, так і сталось, Ти вже й заручився. Помагай же тобі, боже, Щоб швидше женився. Нехай горе і […]...
- “За літом літо, літо літо лове…” За літом літо, літо літо лове, Чорніє ніч, де вчора день ходив. І сивіє життя, як поле ковилове, Як дивне […]...
- ВІТЕР Вітер обскрібує спини гір. Вітер забиває віддих. Вітер нас, зблідлих, Оскелює – хижий звір. Вітер осклянив будинки. Вітер серце проймив. […]...
- ЗАБЛУДЛИЙ ОГОНЬ М. І. Степанову То повіє, то ущухне Буйний вітер на роздолі… Глянь – мигне та й знов потухне Огоньок заблудлий […]...
- Я ГАДАВ Я гадав, що лиш у Римі Торгуються лихом, А то і в нас, в Цареграді, Сумирно та тихо Підточуть корінь […]...
- КОСИ І МЕЧІ Мовчать віки нужди і горя, і на музейнім кумачі з дідизни зблискують суворо сталеві коси і мечі. Вони схрестилися навіки, […]...
- СТАРОВИННИЙ ГЕРБ ПАРИЖА Ще раз одвідав я Карневале – Музей історії Парижа-міста. Багато експонатів там… Але Запав мені у пам’яті туриста Парижа старовинний […]...
- Бій над Каялою Вранці небо червоніє, Наче п’є червону кров, Налітають з моря хмари, Вдарив грім – і дощ пішов. Але військо українське […]...
- ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…) Заклекотало десь у горлі Клубком із крони і зо сліз – І крила, що були униз, Розкинулися, яко орлі… “Нізащо […]...
- Тиша під бурю тиша під бурю всі дерева затримали віддих здалека мечі блискавиць громів глухі барабани і раптом вітер огир скажений збиває копитами […]...
- КАМІННЕ МОВЧАННЯ Я іду по камінні – болять довго труджені ноги, спотикаюся, падаю, розсікаю до крові коліна, по камінні здираюся вверх – […]...
- “Скажи мені правду, мій добрий козаче…” Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить? Як серце застогне і гірко заплаче, Як дуже без […]...
- РОЗМОВА РУДАНСЬКОГО З ДНІПРОМ Ой, стоїть захмарена гора та й над Чорноморем. Чую голос хвилечки Дніпра… Дніпре, поговорим! Ось лежу я посеред гори, де […]...
- “Помітив я, в моїм путівнику…” Миколі Братанові Помітив я, в моїм путівнику Нема нічого про Погане Поле, Хоча й воно, ущерть обдерте й голе, Не […]...
- Зі збірки “ЗЕМНА МАДОННА” (1934)ВІЗІЯ Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? […]...
- “Там у степу, схрестилися дороги…” Там у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і […]...
- “Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас…” Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що […]...
- “Спинюся я і довго буду слухать…” Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй. Ще над Дніпром клубочиться задуха, і пахне степом […]...
- “Земля парує… На безмежжя голе…” О земле рідна, дай напою. Щоб колосився спів! 1938. (З вилученого) Земля парує… На безмежжя голе Пролився дощ, краплистий і […]...
- Є. П. ГРЕБІНЦІ Скажи мені правду, мій добрий козаче, Що діяти серцю, коли заболить, Як серце застогне, і гірко заплаче, І дуже без […]...
- ЕТЮД Вулиця мокра морок ліхтар Відблиски світла випадок кут Ковнір піднявши рухається цар Ходить ходою бризкає жмут Зрідка візник торохтить нудливо […]...
- “Соми повільні і лини ледачі…” Соми повільні і лини ледачі Дрімають у западинах на дні, Смугасті вогнепері окуні, І щуки зблиск, немов меча в удачі! […]...
- ВЕЧІР Вже яблуко лискуче вдяг мороз У шубу, мов брусницю чи морелю. Виводить вітер в комині новелю, І охкають кути старі […]...
- “Здригнулася душа від злодіянь…” Здригнулася душа від злодіянь З історії розверзлої безодні. І мов закам’яніла. І мовчить Від чорногоря злого посинівши. Хто сіяв вітер? […]...
- ПРАВООБОРОНЦІ Газдівський сину з томиком Франка, Зростав ти беркутом на Підкарпатті. Твоя, Павличку, кована в багатті, Гряде постава, мудра і струнка. […]...
- “Знов я серце упокорив…” Знов я серце упокорив І забув тяжку досаду; Знов весна у серце хирне Ллє здоров’є і одраду. Знов увечорі і […]...
- “У хутрі лисячім мене одвідав гість…” У хутрі лисячім мене одвідав гість Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном. Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть. Пан […]...
- “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
- НІЧНА МІСТЕРІЯ Дівчина пустила косу в ніч, набрала в пригорщі роси і напоїла місяць. Тоді відчула, як спадає з неї одіж і […]...
- БЕЗ ТАБУ Хто сказав: “Найстрашніше – це смерть”? – Заперечу. І зі мною погодяться всі: і Платон, і Сократ. Поруч ходять мерці […]...
- “Листя…” Листя падає Осінь листопадує По доріжці, на ‘дній ніжці вітер робить па вітер па Де ж Аполінер Вітер стер Там […]...
- ВІТЕР З УКРАЇНИ Миколі Хвильовому Нікого так я не люблю, як вітра вітровіння. Чортів вітер! Проклятий вітер! Він замахнеться раз – рев! свист! […]...