Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“У хутрі лисячім мене одвідав гість…”

У хутрі лисячім мене одвідав гість
Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном.
Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть.
Пан п’є, – і тихий дім ввижається затоном.

Навколо – вир снігів. Ще не дзвонило й шість,
А темно надворі, і заходом червоним
Нам знову послано про день бурхливий вість,
Про вітер сніговий із рогом міднодзвонним.

Нехай гуде і мчить на сивому коні,
Припавши, як Нечай, до сталевої гриви, –
У нас ясний огонь і спогади ясні.

Мій добрий гість – брехун, філософ і мисливий,
Рибалка, мандрівець – розповіда мені,
Як бив колись акул в Бенгальському заливі.

1922

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)

“У хутрі лисячім мене одвідав гість…” - РИЛЬСЬКИЙ МАКСИМ