Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







РОЖА

Н. С. Варзину

Дівочка мила, гарна, вродлива,
Добра з душі, з серця жалослива

Прийшла додому, сіла в порога:
– Ой, мати-неню, помоли Бога!

Болить головка, болить серденько;
Прощай, кохана, прощай рідненька!

Вмерла дівчина, вмерла вродлива,
Ревно рида мати нещаслива.

Кладуть дівчину у домовину;
Зарили дівку в сиру могилу.

На тій могилі виросла рожа;
Гарна, рум’яна, на дівку схожа.

На рожі тонка, гнучка билина –
Єсть то легенький стан у дівчини!

На рожі шпильки, шпильки колючі –
Єсть то дівоцькі очиці жгучі!

Стали на рожі червоні пупки,
На рожі пупки – дівчачі губки!

На рожі золоте животиннячко –
Єсть то дівчаче чисте сердечко!

Рожою вітер стиха колише –
Єсть то дівчина з могили дише!

На рожу впала ранком роса,
На рожі роса – дівчача сльоза!

Вся рож ова краса – дівчача душа;
З раю прилітає, світ навіщає.

– Ой, мати-неню, рідна моя!
Почуй на мене, я донька твоя!

Всі веселяться в царстві у Бога –
Я за тобою плачу, небога!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)


РОЖА - КОСТОМАРОВ МИКОЛА