Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Важкі киреї, золоті…”

Важкі киреї, золоті
далматики та оловіри,
і княжі корзна, і щити,
ножі, списи, мечі, сокири.

Ковтки, підвіски. Барми й гривни.
І соболі, білиці й куни.
І згуки рогу переливні,
й гучні від перегонів луни.

Розгонисте небесне грище,
все довше, ширше, глибше, вище.
Є лицарству де погуляти
і хист і силу показати.

А пугар з золота тяжкий
по вінця повниться медами,
він із руки і до руки
кружляє хмільно за столами.

Олег. Ольгович Ярослав.
Як не пізнати Святослава?
Щит ясний – сонце, очі – став,
а обіч його – ратня слава.

Роман. Данило. Осьмомисл.
Тобі все лицарство шановне –
хоч шапку скинь і уклонись –
і йде злот-пугар заздоровно.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Важкі киреї, золоті…” - ЛЯТУРИНСЬКА ОКСАНА