Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВІ

Був стрункий, неначе ясень, гарний, мов царенко. Де наш красень, де наш красень? – Вмер, вмер молоденький! Ой не вмер […]

“Не знаю, як це почалось…”

Не знаю, як це почалось. Прийшов, намовив мені хтось? Чи серце схаменулось: – “Мало!”? Чи щастя весен заблукало? Навкруг долини […]

“Хилились стязі, пнулись вгору…”

Хилились стязі, пнулись вгору і хвилювались, як ковиль. Усе зловісніш і суворіш темніли черню корогви. Світ хижим птахом, звіром кидавсь, […]

“За око – враже око…”

За око – враже око, оселя – за оселю! Благословляйте келих, де хміль нуртує соком! За око – враже око! […]

“Ліси ловитв! Опійні ночі!”

Ліси ловитв! Опійні ночі! Звір затремтить, птах затріпоче. Непевен час ані барліг, ані відбочини доріг. Вогні запалять хтиво очі. Хижак […]

“Встелю килимом ослін…”

Встелю килимом ослін. Відіб’ється відо стін зелень, жовть і червінь, ніби весен первінь. Білий застіл дам на стіл, мед липневий […]

“На озера на глибокі…”

На озера на глибокі залюбки виходить лебідь, а орел ширяє в небі, а орлу подружить сокіл. Із країн південно-синіх, із […]

ВОЛИНСЬКІ БУКОЛІКИ

У луках гра сумна сопілок. Хіба пашня зросла безсило? Чи між пшеничних, житніх піль вродились колоси сліпі? Чи корінь вітер-сонце […]

“Устами славлена…”

Устами славлена стріла стужавлена. Хвалена, хвалена, в отруті калена! Стріла окрилена, стріла доцілена. Кров’ю гартована стріла значкована.

“Давно затерся слід копит…”

Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]

“Щастя згублені ключі…”

Щастя згублені ключі. Як би їх знайти хутчій! Пошукати в лісі, в полі, запитать, зустрівшись, долі: “Ти горою, доле, йшла, […]

“Зуб, ратище, копито, пазур…”

Зуб, ратище, копито, пазур. Тут муж ішов на силу вражу. Сурмив тут мамут. Тут ведмідь печерний вів кошлатий слід. Кружляв […]