Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Даремно сняться золоті снопи…”

Даремно сняться золоті снопи
На незміренно-прадідному полі.
Куди втекли Шевченкові тополі
І де сховались тирсові степи?

Звелів Нептун: “Морями потопи
Таврійську даль, дерева гінкочолі!”
Мовчать могили на козацькім долі –
Ржавіють піки, вткнуті в черепи.

О судний дню! За ленінським законом,
Щезає все під прапором червоним –
Ні кіп, ні скирт на батьківських ланах.

Піднявши серп і молот, хитре гасло,
Ширяє царський двоголовий птах,
Аби колгоспна панщина не згасла.

Благодатне (поряд Гурівки), 1990.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Даремно сняться золоті снопи…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)