Душi потрiбнi перемiни!

Related posts:

1. Не падай в розпач, що душа самотня! Не падай в розпач, що душа самотня! Самотнi всi. Самотнiй рiд людський. Нас кинуто у Всесвiту безодню Нiхто не знає […]...
2. Не увертюра це в любовнiм дiйствi Не увертюра це в любовнiм дiйствi. Це – сенс iнтиму, насолода й смак: У нiжних ласках суть душевних iстин, Iнтелiгентнiсть, […]...
3. Не стомиться душа радiти Не стомиться душа радiти, Жiночу бачачи красу! Якi красунi є у свiтi! Яке прекрасне розмаїття! Що їм плiтки i пересуд! […]...
4. НАТХНЕННЯ В ніч, як острах суєвірний Серце холодом різне Або гострий сум безмірний Смертним духом повійне, Мир тоді – німа пустиня, […]...
5. “Не дорікай і не вини…” Не дорікай і не вини. І не ревнуй – нема причини. В пориві гніву не клени Мої сивини. Хіба моя […]...
6. Спитаймо себе – хто є ми? Спитаймо себе – хто є ми? Чому без держави вiками? Прокляття якої вини Так довго тяжiло над нами? Молiмось за […]...
7. МОЄ МІСТО Місто моє, закосичена квітко, Серця відрадо, бентего душі, Зором сягаю в минувшину, звідки Кличу на світ синьоокі вірші. Голос їх […]...
8. ПАНАМ ДОБРОДІЯМ У бочку меду доброго-старого Влили ви дігтю ложку Та й наділили русина дурного: Вживай щодня потрошку. А він собі не […]...
9. “Мій дід умер, коли жита у полі…” Мій дід умер, коли жита у полі Вже наливали туго колоски. Ще хоч би місяць!.. Але згас поволі, Стискаючи судомно […]...
10. 8. РАДУЙСЯ ДВЕРЕ НЕПРОХОДИМАЯ Ти – двері, якими не можу пройти. Бо душа моя щулиться у щілину між землею і тілом, між бажанням і […]...
11. Чому гаряче й пристрасне бажання Чому гаряче й пристрасне бажання, З якого свiт кохання вироста, Коли тiла зливаються в єднаннi, Стихає, наче в нiм була […]...
12. ОСІННЄ Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за […]...
13. Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
14. “Не завидуй багатому…” Не завидуй багатому: Багатий не знає Ні приязні, ні любові – Він все те наймає. Не завидуй могучому, Бо той […]...
15. “Така шалена стужа…” Така шалена стужа, Така крута зима. У хаті хлопчик тужить За тим, чого нема. До вікон припадає, Щебече, мов пташа. […]...
16. Я знаю, як кохання зберегти Я знаю, як кохання зберегти, Щоб довго нашi душi зiгрiвало: Своїм життєвим шляхом треба йти, Побачень щоб завжди було замало!...
17. ПІСНЯ Не плач, дівчино, По своїй долі, Що не вийшла заміж, Зате ж ти на волі, Як пташечка тая, Що всюди […]...
18. “Океан не випити до дна” Океан не випити до дна. Вічність є одна, лише одна. То чого ж я зморено тремчу, Коли бачу спалену свічу? […]...
19. На жаль, цю iстину не кожен знає На жаль, цю iстину не кожен знає, Що смертi боїмося ми дарма: Допоки ми живi – її немає! Але як […]...
20. “Мою смереку хто послав на муки?” Мою смереку хто послав на муки? Сніг на неї обтрусив – ховав свій слід. І пада сніг з її колючих […]...
21. “Образив твій у куті найтихшому…” Сестрі Олесандрі VI Образ твій у куті найтихшому, В ногах твоїх аромат. Подай життя застигшому, Перса Св. Агаті. Прагнення чуда […]...
22. “Цвітуть евкаліпти, пускаючи пух…” Цвітуть евкаліпти, пускаючи пух, Колібрі дзвенять над окраєм зеленим. І втома зникає, і кріпне мій дух, Немов оповитий живлющим роменом. […]...
23. Є сфера iнтелекту i краси Є сфера iнтелекту i краси. Є своєрiдне емоцiйне поле, В якому споконвiчно рiвнi всi. Всi раси й нацiї. Там душi […]...
24. ДО КОСЦЮШКА Твоє, Косцюшку, райдужне ім’я – Для почуттів найвище покликання. Дзвінкої слави перемога рання, Воно з небес не гаснучи сія. І […]...
25. “Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...
26. 2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...
27. МУЗИЧНИЙ ЕТЮД Помаранчева стигла палітра Горизонту вина подає. Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє. Вибухають сонати високо В епіцентрі […]...
28. “Каравани хмар небом туляться..” Каравани хмар небом туляться, Над Карпатами – зорепад. А моя любов щемно журиться, Що уже прийшов листопад. Золотим вином серце […]...
29. “Мало в світі копачів криниць…” Мало в світі копачів криниць, більше спраглих, що бредуть крізь хащі. Вічні книги в затишку полиць, ви, як люди, тільки […]...
30. Ні! Я не лізу на котурни Ні! Я не лізу на котурни, На пальцях в небо не здіймаюсь, Не роблю з свого серця урни, Огнем бенгальським […]...
31. “Відцокотів я пів-Європи…” Відцокотів я пів-Європи чавунним цокотом коліс. У мами руки пахнуть кропом, ропою непросохлих сліз. Між нами дощик землю кропить. Щемить […]...
32. “Все марнота: багатство і чини…” Все марнота: багатство і чини, і смак вина, і перелюбства ночі, жебрацтва біль й покута без вини, і заздрощів на […]...
33. ЛЮБОВ МАЙСТРА Вклоніться, люди, майстрові старому, володареві слова й ремесла! Крізь біль і радість, роздуми і втому любов його промінням проросла. Любов […]...
34. ПЛАНЕТА КОХАННЯ Молодь п’яніє з любові в княжому городі Львові, будить зі сну юну весну в жилах розспівана кров. Молодь кохає в […]...
35. В АЛЬБОМ ПАННІ О. К Твій поцілунок крізь вінок! Ах, я і так вже п’яний Бажанням лаврів і квіток В наш дужий час весняний… 1929...
36. СОЛОВЕЦЬКА БЕРІЗКА Володимиру Лазоренку Соловки. Глушина. Древній храм на горі. Одинока берізка під небом звелася. Бурі плями темніють на білій корі, І […]...
37. ІВАНОВІ ФРАНКОВІ (Відповідь на його Посланіє) La poesie n’a pas la verite pour objet, elle n’a qu’elle-meme. Charles Baudelaire[1] Hi, мій учителю і друже, Про мене […]...
38. “істинно кажу тобі – зима…” істинно кажу тобі – зима так і час переступає тричі і нікого вічного нема нині понад нами чоловіче все воно […]...
39. ВІЙНА І Кладусь я спать. Три янголи в головах стоять. Один янгол – все бачить. Другий янгол – все чує. Третій […]...
40. ПОВІЯ Хітливий розтин уст розпечено карміном, Розлам нахабний брів і штучні тіні вій, Завчений рух плеча і вірність звичним мінам – […]...