“Квадрат супокою…”

Related posts:

1. СТАРІСТЬ КАЗАНОВИ Кожного погідного ранку Казанова, одягнений в рожеві жіночі панчохи, виходить на вузькі левади міста збирати зомлілі метелики презервативів. Стіни його […]...
2. “І день, і ніч, і мить, і вічність…” І день, і ніч, і мить, і вічність, і тиша, і дев’ятий вал – твоїх очей магічна ніжність і губи […]...
3. ЗИМА ПОЕТА Пам’яті П. Тичини Відчиняються двері: білих птиць білий вир; в тебе птиці сидять на руках і на віях; білопташшя ув […]...
4. “До твоїх поцілунків…” До твоїх поцілунків Я з осені в весну, Чарівна чаклунко, Веслом переплесну. І подив у карих Очах просвітлений Просяяв, як […]...
5. “Тишу вдвох колисали…” Тишу вдвох колисали ми, немов немовлятко. Наші мрії співали, як близнятка-дівчатка. Ми неслися з тобою в нашу пам’ять за сонцем, […]...
6. СТАРІСТЬ Так мало споминів, замало, щоб забути… так тяжко бачити в пустій кімнаті, так тяжко йти крізь двері, що ведуть в […]...
7. “Приходь до мене. Я сьогодні сам…” Приходь до мене. Я сьогодні сам. Приходь до мене, опівнічна зірко. Чогось на серці ніжно так, аж гірко. Приходь до […]...
8. “Одчиняйте двері…” + Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – […]...
9. “Вмирають вдови…” вмирають вдови це епоха йде прикривши за собою тихо двері і тиша і луна не сколихне вод забуття віддалених плес […]...
10. ЕВАКУАЦІЯ Був день, що ні змісту йому, ані форми, зрівнялась з землею розбита платформа, і потяг розмивчатий парою жбухав, колеса гриміли […]...
11. “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
12. ЧОРНА РАЙДУГА Не дівчина, не мати, не сестра – Богине віри і добра богине… Блискуча маско віри і добра! Ваш крик, і […]...
13. “Заворожили ворони світанок…” Заворожили в орони світанок – не сходить сонце – тільки кар та кар. Розбившися грудьми об полустанок, в траві лежить […]...
14. З ЦИКЛУ “ТОБІ, КОХАНА” 1 Скільки я разів стрічав світання, Скільки вечорів таких шукав… От і знову вечір. Зірка рання Золотом розшила твій рукав. […]...
15. “Солодко пахло смілкою сосною…” Солодко пахло смілкою сосною Теплої ночі. Пшенична солома Свіжа у купах – над сонним байраком. Гарно в сосново-солом’янім дусі Двом […]...
16. СКЕПТИЧНИЙ ПОГЛЯД НА РИНГ Юрба вирує, мов на ринку, і знемагає від утіх. Квадрат осяяного рингу чекає лицарів своїх. Лови спокусливу нагоду або кістьми […]...
17. ХМАРИ Куди ви і звідки, хмари, І що вас в дорогу кличе? Немає для вас притулку, Спочинку для вас немає. Пливете, […]...
18. ЕВПАТОРИЯ – КУРОРТ О, Крымское небо! Вечерние зори, И утро, с приветливым взором Авроры, И лег облаков – их ажурная пряжа, И ожерелья […]...
19. “Горять священні орифлями…” Горять священні орифлями революційної весни. Ми ждем і вірим коло брами. Горять священні орифлями, і сонце в грудях і над […]...
20. “Із окопних часів, із важких лихоліть…” Із окопних часів, із важких лихоліть, Не зумівши миритись на хлібі легкому, Я дерусь по драбині, що в грудях стоїть, […]...
21. “Птах, що дарує мені висоту…” Птах, що дарує мені висоту, пес, який вірить в мою доброту, дерево, щедре на зрілі плоди, в пальцях розімкнута ніжність […]...
22. ДИЧИНА Як торохне із рушниці Панько біля граба, А із кущів як вискочить налякана баба Та як крикне: – Ти куди-то […]...
23. НАРОДИНИ ІДЕЇ За вікнами пливе ніч тиха, та тиша сутінками диха, сидить в кімнаті при столі, десь, мов сичі, сичать жалі, далекий […]...
24. ЧОРТІВСЬКИЙ БРІДЖ В маленькій, біленькій хатині сон мрії колише в колисці дитині. По усточках сонних, мов тіні по сіні, блукається усмішки брижа. […]...
25. ВАН-ГОГ Добрий ранок, моя одинокосте! Холод холоду. Тиша тиш. Циклопічною одинокістю Небо дивиться на Париж. Моя муко, ти ходиш по грані! […]...
26. ДЕ В СИНЯВІ ХМАРИ Де в синяві хмари пливуть білогриві, Де Альпи на обрії небо тримають, Ми кроками скорими міряли ниви, Щасливі гуляли в […]...
27. ПІЗНІ ВОГНИЩА Їх запалюють аж тоді, коли і найбільші верхи від учора – під снігом. Вони горять повільно, високо здіймаючи свій дим, […]...
28. “Сьогодні я гостею Афродіти…” Сьогодні я гостею Афродіти На Акрокоринті. Друже, Ви не відчуєте Свіжости цього тіла Й поцілунків диких фіялок, Що їх я […]...
29. “Стук молотка, наповнюючи звори…” Стук молотка, наповнюючи звори, проріджував повітря непрозоре. Вкривали хату бляхою лункою, і бився звук об двері головою. Заслуханий у ритм […]...
30. ДИТЯЧІ ВІРШІ Моя душа – налякана дитина, А наді мною кат стоїть. Мене Він б’є. Дубова паркет ина – І кров моя, […]...
31. “Важкі киреї, золоті…” Важкі киреї, золоті далматики та оловіри, і княжі корзна, і щити, ножі, списи, мечі, сокири. Ковтки, підвіски. Барми й гривни. […]...
32. ЧЕРНІГІВ Могутніх ферм мереживо прозоре, Залізний ляск і двоколійна путь В широкий світ непереможно звуть, Де йде життя і довгу ниву […]...
33. “Не вимовчать, не висловить, не збути…” (За мотивами творів О. Блока) Не вимовчать, не висловить, не збути небесної крізної глибини, і треба стати будяком, щоб вчути, […]...
34. “Щоб не бути самотнім, вогонь розведу…” Щоб не бути самотнім, вогонь розведу, Оберу собі місце в долині чи лузі, Упаду в мураву і зорю молоду Відшукаю […]...
35. АСТРОЛОГ У нього палка потреба, у нього жадання слізне: окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, […]...
36. “Згадаєш їжака, що я приніс…” Згадаєш їжака, що я приніс, І як вночі він бігав по кімнаті. А вже роки убогі і багаті, Як сніг […]...
37. “Море і гори. Сонце і синь…” Море і гори. Сонце і синь. Древні руїни фортець і святинь. Гуни і готи. Скіфи й сармати. Хвиля за хвилею […]...
38. ЧУЖА ВЕСНА Десь, цілком недалеко, засліплює світло, Десь ридають трамваї і мучаться авта, Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла, А за […]...
39. ВИСТУП У ПОЛІ Слухають поезію колгоспниці, Молоді й немолоді жінки. Полишивши норми й буряки, Слухають поезію колгоспниці. Очі в них довірою горять, На […]...
40. КОЛЫБЕЛЬНАЯ ПЕСНЯ На полу игрушки. В доме тишь. Мама вяжет. Ты спокойно спишь. В темно-голубой квадрат окна Смотрит любопытная луна. Где-то в […]...