Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Квадрат супокою…”

Квадрат супокою
і тиші квадрат,
І втиснутий сон
у місячні стіни,
А тиша надворі стоїть на колінах
І зорі, мов книги, читає підряд.
Ти руки тривожні
мені простягла,
Мов віти крислаті
з важкими плодами,
Над серцем моїм їх повільно
гойдаєш –
Я лячно дивлюся,
бо плід упаде.
Квадрат хвилювання
і світла квадрат,
То місяць спливає
по стінах, по стелі,
І руки твої попливли каруселлю,
Скаженим вогнем у кімнаті горять.
Підпалений сон
відкотився за двері,
Налякана тиша шукає притулку, –

Кружляє в кімнаті вінок поцілунків,
Немов зворохоблений смерч на озерах.
І райдуги, райдуги, вписані в спокій,
І радіус сміху у замкнутім колі,
Увінчаний відчаєм зліт твій високий
Єднається з словом єдиним: “Ніколи!”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Квадрат супокою…” - МОВЧАН ПАВЛО