“Із вірою в добро сідай за стіл творити…”
Із вірою в добро сідай за стіл творити,
Пегаса не жени наосліп в забутті.
В грядуще прозирай незвідані путі, –
Поетові дано із Богом говорити.
Нелегко на землі святі діла вершити,
Та сил для справ благих ніколи не жалій.
Вогонь і жар душі у слово перелий,
Аби своїм теплом усіх людей зігріти.
Як в мідний дзвін, у власні груди бий,
Та грішних слів старих забути не посмій:
Тюрма, неволя, гніт, насильство, тиранія.
Із уст твоїх блідих гарячі, наче кров,
Хай піснею звучать, як віра і надія,
Нові слова: свобода, мир, любов!
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ДОБРО Потерт сыромятный его тулуп, Ушастая шапка его, как склеп, Он вытер слюну с шепелявых губ И шепотом попросил на хлеб. […]...
- КРИЛА СНІГУРА Не любив я ловити птахів… Я зігріти пташину хотів, накормити її, приласкати у гнізді веселої хати. Коли день у снігах […]...
- КРУГЛИЙ СТІЛ Вже триста літ сидять пахолки, осавули, Малі гетьманчуки, прагнущі булави, І нишком радяться, щоб їх жучки не вчули, Як бути […]...
- ДОКИ? Минає час, минають люди; Ми всі ждемо того, що буде, І кажем всі: давно вже час, Щоб воля та прийшла […]...
- “Листом тебе не потривожу…” Листом тебе не потривожу І телеграми не пришлю. Забути хочу – і не можу, Хоч вже не знаю, чи люблю. […]...
- БУДІВЛІ. СОБОР У тіні пагорків, процвівши потаймиру, Звучить колона, як гобоя звук, Звучить собор камінним Dies irae, Мов ораторія голодних тіл і […]...
- “Добро, у кого є господа…” Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добрая. Добра, Добра такого таки зроду У […]...
- “Добро і зло на всіх шляхах людини…” Добро і зло на всіх шляхах людини живуть і діють поруч заодно. І, наче друзі, в помислах єдині, приходять вперто […]...
- ЛЕБЕДІ У ПОЛІ Знову ледве мріють лебеді у полі, а навколо білий холод і зима, і, як мати, стала за селом тополя, що […]...
- “Серце моє тихе…” Серце моє тихе, Пташко полохлива! Ой про що я народилась, Бідна, нещаслива! Людям щастя-доля, А мені – неволя… Ні заїсти, […]...
- “Хай прийде суд, хай гряне суд суворий…” Хай прийде суд, хай гряне суд суворий! Оросять спрагу вільги ручаї. Якнайулюбленіші власні твори Мені здадуться, наче несвої. І я […]...
- “Мені твердили: “Зміни косметичні…” Мені твердили: “Зміни косметичні Запланував найвищий плутократ. Припустім, випустять кого з-за грат, Применшать присуди, в’язниці звичні. Однак вождинці, всі комуністичні, […]...
- МИКОЛА ЗЕРОВ Немов нестримний, пристрасний рапсод, В античні гори торував догори, Різьбив сонети, карбував еклоги І мідний дзвін Горацієвих од. Для тебе, […]...
- МІРАЖІ СТАРОГО ЗАМКУ Перебачили немало ці руйновища старі. Тут хребти собі ламали в давнину богатирі. Кров’яніли стіни вічні, і варягам навздогін, кликав ратників […]...
- “Я нині весь – немов крутий заміс…” Я нині весь – немов крутий заміс Із споминів, та сповідей, та сліз. Шаную те і вірю тільки в те, […]...
- FINALE І Як лилики у тьмі, кружляють наші душі Над глобом вічних мук, і скорби, і знемоги І упорчиво ждуть, коли […]...
- “Багато бардів скрашують буття…” Багато бардів скрашують буття! Та мало з них велично поривали Мою уяву, – із похвал навали Виходжу завжди я в […]...
- “Мої протектори – Микола Скеля…” Кмітливим читачам Мої протектори – Микола Скеля, Архистртиг Михайло Каменюк, Ребро й Братан, що підняли бунчук На партократичний гніт полішинеля. […]...
- “Так просто все: напишеш каяття…” Так просто все: напишеш каяття – І роздобудеш право на життя. Лише десяток слів чи, може, фраз – І все […]...
- ПРОЩЕННЯ. РОЗДУМ Залунав до вечірньої дзвін, Розливається дзвін малиновий І збирається люд на поклін, До вечірньої тихої мови. До покори, любові до […]...
- НАМАРНІ ЛЮДИ я ще один із тих що обманулись і відізвавшись із копальні хромосомів піддався легкодухо на життя покинув рай імлавої копальні […]...
- ВІГІЛІЇ XL Ні світла, ані кроків на майдані. Ніч – наглухо – у володіння власні. Лише душа, як верховіття в лісі, – […]...
- УКРАЇНСЬКІ ПОЕТИ О віщі пращури Кирила, Що людям сяйво слали крізь віки! Це з ваших віх, окрилені знаки, Розгін історія творила. І, […]...
- ТИХИЙ Досить шептатися, тише! Хай заговорять громи! Гнів наші душі колише, В груди вдаряє крильми. Хто ж наполяже сильніше? Хто, як […]...
- МУЖЧИНАМ Не зірвуться слова, гартовані, як криця, І у руці перо не зміниться на спис. Бо ми лише жінки. У нас […]...
- ВТОМА Не криюся: життя мене стомило, Бо знає втому навіть мідний дзвін, Що також скаржиться: якби не било – Безмежно довго […]...
- ЕОЛ Дзвоне, дзвоне, тихо дзвоне Вільний, мрійний, тихий дзвін, В світлі, в вітрі, в небі тоне, Спів розносе І голосе. Хто […]...
- “І вже нам, кохана, ніколи не стати…” І вже нам, кохана, ніколи не стати На спільному шляху одними думками; Бездонного яру, що став межи нами, Здаєсь, саме […]...
- ТОВАРИШАМ І вас зі своїх зборів проженуть Старих порядків лицарі гордії, Ім’я і діла ваші прокленуть І крикнуть: ” Зрада! Пагубнії […]...
- І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ – Любі діти, хто з вас тему візьме, – каже вчитель, – тема не важка: розказати про неологізми на занятті […]...
- 10. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДВОРЕЦЬ Хоч не зруйнована – руїна ся будова, З усiх куткiв тут пустка вигляда. Здається, тiльки що промчалась тут бiда, Мов […]...
- ДИЛІДЖАНС Стук дверцят від грубої руки, По грудках замерзлих дзвін обіддя, І пучки розв’язують стрічки Під м’яким злотавим підборіддям. І таким […]...
- ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...
- СМУТНІ КАРТИНИ Убогії ниви, убогії села, Убогий, обшарпаний люд, – Смутнії картини, смутні-невеселі, А інших не знайдеш ти тут. Не став би […]...
- “Ти співвітчизника скручуєш в ріг…” Ти співвітчизника скручуєш в ріг, немов так навчили батьки. Твій тато маржину любив та беріг, не йшов по траві навпрошки. […]...
- ВІД ЛЮБОВІ Вам – любов моя, братове, Хліб і чарка на столі. Світ любові – рідній мові І всім сущим на землі. […]...
- З ПОЛОНУ Згаса днина. Плакав дзвін, І промінь сонця блід, В село з далеких ген сторін Прибився інвалід. В душі незгоєній ніс […]...
- НАД РАЙНОМ Птахи лісами пісні розносять, Де синька афин лягла рядном. На землю впали гарячі роси; Сідає сонце у Райн на дно. […]...
- ПОБРАТИМИ Ласкавих, ласканих подруг, Здається, я забути зможу. Солдатський стан, суворий круг Тих, з ким в краї ішов ворожі, Хто рану […]...
- “Чоло моє побілене журбою…” Чоло моє побілене журбою, В очах безодня смути і утоми, Душа пожерта, спалена тоскою, А в серці сумерк, попіл, рінь […]...