Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Чоло моє побілене журбою…”

Чоло моє побілене журбою,
В очах безодня смути і утоми,
Душа пожерта, спалена тоскою,
А в серці сумерк, попіл, рінь і зломи.
Відкіля йду? Куди? Яка химера
Мене вергла в провалля сліз і муки?
Знеможені падуть безрадно руки,
А гордий дух – пострілена пантера.
Дивлюсь до зір тривожно та розпучно,
Як той моряк, що гине на безкраю,
І сунусь в яр повільно та беззвучно
Та вже нічо, нічого не бажаю.
Обмерз мені весь світ, життя і люди,
Гнітуть мене сафіри небосклону,
І хочеться роздерти власні груди
І відійти, як голосіння дзвону.

***

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Чоло моє побілене журбою…” - КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО