Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

АГАСФЕР

Мов гранітна скала, скаменів в мені біль, А на віях замерзли пекучі. Йду, прискорбний, як смерть, серед сумерків піль, Серед […]

В ТІНІ ПАЛЬМИ

В тіні пальми в’ються блющі, Мірт лицяється до рож. Цить, серденько, цить, химерне, Не тривожся, не тривож! Розспівались соловії, Сріблом […]

БУРЛАЦЬКА

БУРЛАЦЬКА Мати вмерла десь в острозі, Батька сам не знаю: Як береза при дорозі, Дико виростаю. Нещаслив я, гей! З […]

ВІЮТЬ ВІТРИ

Віють вітри, віють буйні, Деревина гнеться, Попід хату, попри вікна Чорний сум снується. Стук! – І хто там? – Я, […]

СТИХ II

Як ф’ялка, розцвівшись у краплях роси, Вже вечором плаче по втраті краси, Потім конає,- І людське життя, ся веселка із […]

МЕНІ НЕ ЖАЛЬ

Мені не жаль, що нам судилось Нести до скону хрест розлуки, Моє чуття не раз сталилось На пробнім камені розпуки. […]

ЕПІЛОГ

Пісні мої гіркі, мережані тоскою, Напоєні слізьми незмірної любови! Ідете в темний путь, проводжені журбою, Як вигнанці, що в світ […]

СТИХ VII

Як гляну в прогалину горя На шлях, що покрився хрестами, То серце стинається жахом І очі заходять сльозами. О горе! […]

НЕ ЖИВ Я ЩЕ

Не жив я ще зовсім, а лиш шукав дороги, Куди іти в життя на завзятющий бій. Чого ж мій дух […]

LEITMOTIV

Казатиму до вас огненною тоскою Великим болем ран, закованих в душі, Тулитись му до вас усею самотою, Всім смутком чорних […]

ПРОСВІЧЕННЯ СІДАРТХА

Присвячую пам’яті Мого невід жалуваного друга, Професора В. Лесевича. Коли віл запрягнений до теліги І теліга не рушає з місця, […]

ПРОЩАННЯ

Гайда на коні! Час рушати. Вже півень кличе, вже зоріє, На сході млаво зоря тліє. Гайда на коні! Час прощатись. […]

СТИХ І

Не жаль мені, що люті муки Мене женуть в сиру могилу. Мене давно, давно втомило Життя гірке. Поро розлуки, Вітай! […]

ТАНЕЦЬ

На салі гамір, ритм кадрилля Колише сотню ніг до знуди, Стиск рук, і шепти, й жар похмілля Кипить життя, хвилюють […]

Страница 1 из 41234