“Повільно й тихо сонце сходить…”

Related posts:

1. СХОДИТЬ СОНЦЕ Сходить сонце, ясний обагрянок Заглядає у вічі мені: А чи добрий у мене ранок, Чи не плакала я вві сні? […]...
2. “Із-за гаю сонце сходить…” Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить. Ходить він годину, Ходить він і […]...
3. “В очах, мов сонце сходить світле…” В очах, мов сонце сходить світле – От-от запалить вії, На грудях вітонька розквітла Бузкова ліловіє. Де декольте – співає […]...
4. “ти повільно шукав їх лялькових осель…” Сергієві Пантюку Сергієві Пантюку ти повільно шукав їх лялькових осель поза межами лоскоту (ніч захмеліла), і до гречного тіла тулилось […]...
5. ПОВІЛЬНО ЙДУ Повільно йду, розмірено крокую, Несу своє життя, мов бесаги жебрак, А серце все щемить, а думка все бунтує, Що все […]...
6. “глиця з долоні повільно стирається потом…” глиця з долоні повільно стирається потом, крекче з корінням – як світ – іменами вперед. осінь приходить і тихо питається, […]...
7. “Пада сніг, повільно пада сніг…” Пада сніг, повільно пада сніг, Ліс застиг, немов прадавнє військо. Розмовляє мати з обеліском… Пада сніг, повільно пада сніг… Пада […]...
8. “Вночі, середночі хтось тихо…” Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так […]...
9. “Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… “ Як жити хочеться! Несказанно, безмірно… Не надивився я ні на зелену землю, Ні на далекі сині небеса. Я не наслухався […]...
10. “Вовків боятись – не ходити в ліс…” Вовків боятись – не ходити в ліс Прислів’я це живе зі мною всюди. Колись малим я хмиз із лісу ніс. […]...
11. “дівчина в синіх черевиках тихо крадеться…” дівчина в синіх черевиках тихо крадеться навіть їй самій не почути того я беру павутинку за край якусь мить вагаюсь […]...
12. “Гроза відшуміла за місто…” Гроза відшуміла за місто, За дальні діброви й гаї. І небо, як очі твої, Одсвідчує молодо й чисто. Усе оповито […]...
13. МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...
14. “Як тихо на землі! Як тихо! ..” Як тихо на землі! Як тихо! І як нестерпно – без небес! Пантрує нас за лихом лихо, щоб і не […]...
15. “Хочеться ніжний подих вітру…” Хочеться ніжний подих вітру На тонкострунну схопити арфу, Хочеться взяти на палітру Ніким ще не відану барву. Хочеться серцем розбагнути […]...
16. “Люди – прекрасні…” Люди – прекрасні. Земля – мов казка. Кращого сонця ніде нема. Загруз я по серце У землю в’язко. Вона мене […]...
17. “Чоло моє побілене журбою…” Чоло моє побілене журбою, В очах безодня смути і утоми, Душа пожерта, спалена тоскою, А в серці сумерк, попіл, рінь […]...
18. СОНЦЕ Нічого не пиши, коли всі люди сплять, І не катуй себе, бо в людські сновидіння Проб’ється біль твоїх страждань, саморозп’ять, […]...
19. “Дощик шумить…” Дощик шумить, Шепчуться віти. Хочеться жить, Жить і любити. Душу п’янить Повіви м’яти. Світ би обнять, Розцілувати. Рідне мені Все […]...
20. 22 Два чорні лебеді календарного білого моря випливають із ночі і знову кудись у ніч лебедин і лебідка лебедин і лебідка […]...
21. ДЕКОЛИ Деколи хочеться серцю Квіткою бути пахучою, Деколи хочеться в небі Зіркою стати горючою. Деколи хочеться серцю Стати терном чи кропивою, […]...
22. “Не гріє сонце на чужині…” Не гріє сонце на чужині, А дома надто вже пекло. Мені невесело було Й на нашій славній Україні. Ніхто любив […]...
23. “Сходить в травах за селом…” Сходить в травах за селом Сонце. Ходить тихо під вікном Сонях. А в світлиці – світлий дух М’яти, Додивляє синій […]...
24. Вітер вітер навздогад гортає твоє волосся так як вогонь сторінка за сторінкою повільно пожирає книгу і мені тоді дуже хочеться тебе […]...
25. “Багато небесної сходить краси…” Багато небесної сходить краси на кичери лисі, на наші обійстя і наші ліси… І тихо у лісі. Один прилітав на […]...
26. “Сходить місяць за вікнами хати…” Сходить місяць за вікнами хати, Ллється світло з небесних узвиш… Ех, коли доведеться вмирати, Я хотів би умерти раніш. Плинуть […]...
27. “Стежечка в житах іще біжить…” Стежечка в житах іще біжить. Каченя ув осоках плюскочеться. …Важко помирать, як хочеш жить, Важче жити, коли жить не хочеться. […]...
28. ЧУЖА ТЕРИТОРІЯ Що там, за високою огорожею? Не видно нічого, лиш дах оцинкований. Гарбузи повитикали китиці рожеві – перелаз високий, та хочеться […]...
29. “З нічого світ творився, із нічого…” З нічого світ творився, із нічого В душі моїй народиться рядок. А потім випурхне – і замість нього Лишається на […]...
30. “Так хочеться побуть на самоті…” Так хочеться побуть на самоті, Посидіти в задумі при багатті, Згадати дні дитинства золоті, Літа юначі, мріями багаті. Так хочеться […]...
31. “Тихо. Пізно. Сніжно…” Тихо. Пізно. Сніжно. Степ і далина. Усміхнися ніжно. Не сиди сумна. Ніч ясна і світла, Наче з кришталю. Як нікого […]...
32. “Підкрадається тихо старість…” Підкрадається тихо старість, Хитромудра яга-злодюга, Погойдавши безсмертя парість, Поманивши: “Замовкне туга! І ти зайдеш у храм високий, Де немає ні […]...
33. “Увійде і тихо стане…” Увійде і тихо стане: – Ось де я! – Злотокоса, тонкостанна, Наче лілія. Поведе плечем, бровою, Схилить голову І покличе […]...
34. “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
35. “І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...
36. “Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах…” Десь тихо вмреш під Києвом чи в Сумах І Україну не сповістить дзвін, І світ цей лютий не пройметься сумом, […]...
37. ЯК В КРАЮ НЕ ТИХО, З ВОЄН ЛЮДЯМ ЛИХО З воєн лиха наплодились, Ті бодай нам і не снились! Війни сурми зі сну будять, Ті нінащо людей гублять. Хто […]...
38. “Байдужосте вигаслого вулкана…” Байдужосте вигаслого вулкана, Чи дивуватись тобі, чи жаліти? Ти не спроможна на зло, Але де твоя лиходійна краса?...
39. “Поле – тихо й п’янко до нестями…” Поле – тихо й п’янко до нестями, Як в степу – ні цяточки ніде, Тільки жайвір в небі над житами […]...
40. “Хтось за стінкою в камері тихо співа…” Хтось за стінкою в камері тихо співа, Виливає свої затамовані болі, Та приглушена пісня в бездушній неволі, Як молитва, з […]...