Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СОНЦЕ

Нічого не пиши, коли всі люди сплять,
І не катуй себе, бо в людські сновидіння
Проб’ється біль твоїх страждань, саморозп’ять,
Проклять, і скарг, і весь тягар твого терпіння.

Дивися крізь вікно, коли туман встає,
І перші промені підносить вгору обрій,
І все благослови, що надовкруг жиє,
При сонці за перо берись в надії добрій.

І сонця не спиняй, бо то великий гріх,
А як опівночі твоя душа заплаче,
Ти сонце засвіти у темнощах своїх,
Пиши! Хай палить світ світило нетерпляче!

6.Х.2006

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

СОНЦЕ - ПАВЛИЧКО ДМИТРО