Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Багато небесної сходить краси…”

Багато небесної сходить краси
на кичери лисі,
на наші обійстя і наші ліси…
І тихо у лісі.

Один прилітав на вогненнім коні
до нашої гражди:
– Виходьте! Вже можна. Ви газди чи ні?! –
Ми й вийшли, як газди.

Та на перехрестях земної путі
на білому світі
ми не зрозуміли братів во Христі
й жили, як убиті.

За нами стояли верхи, і ліси,
і зорі, і води.
Багато небесної сходить краси
за гражду свободи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Багато небесної сходить краси…” - ГЕРАСИМ'ЮК ВАСИЛЬ