18. Два ангели славлять твоє чоло

Related posts:

1. ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
2. Твоє тіло твоє тіло розлилось морем по берегах моїх чуттів сп’янівши хвилями виплескує музику по прибережних камінцях потопаю ціла в твоїх водах […]...
3. ЗАЛИЦЯННЯ Сміялась я: ти – іскра електрична, солом’яного спалах ти вогню. Твоє тепло бездомних не нагріє. І сміх мій був фривольний, […]...
4. ВЕСЕЛКА Дощу гребені висять над водою, Та не торкають скло неповорушне. Це казка: небо кидає на річку Із сонця яблука, м’ячі, […]...
5. ЗОЛОТОШУКАЧІ (Філософія вічного міщанина) Всі ми – золотошукачі, дріб’язкові, розгрібаєм папери, шмаття, ріжемо стружку залізну, копаємо землю – кажемо: істини – насправді, шукаємо крупинок […]...
6. ОЦЕ ТВОЄ Оце твоє, на цiлий вік твоє – Цей обрiй, наче сонячне паливо, І степ, як древнiх дум речитативи, Що в […]...
7. ДО ХОЛОДНИХ ЗІР Накрита неба бурим дахом, мов бронза, ніч тьмяніє й стигне. Як вбиті в ніч горючі цвяхи, холонуть зорі в сині […]...
8. “А де ж те скіфське золото?..” А де ж те скіфське золото? В землі справдешня золота ріка розлита, чи відвезли у безвість кораблі, грузькі трієри ольвіополіта, […]...
9. НА БАЛАТОНІ 1 На Балатоні осінь золота, Пливе в повітрі сива павутина. Пишу тобі до Києва листа, Слова мені нашіптує калина. Вона […]...
10. МЕРТВІ АВТА Мов кусні зір розбитих, сплять на цвинтарях машин завмерлі авта, червоне квіття цвілі міряє застиглі в мідь роки й хвилини, […]...
11. “Чоло моє побілене журбою…” Чоло моє побілене журбою, В очах безодня смути і утоми, Душа пожерта, спалена тоскою, А в серці сумерк, попіл, рінь […]...
12. “Журба поорала чоло моє бідне…” Журба поорала чоло моє бідне, І сивіє з горя мій волос, Втомився я смутком, дрижить плачем голос, А зірка остання […]...
13. I. “Жди мене…” Жди мене на тому мості, що над зеленою рікою. Я прийду до тебе із сіножатей дощу, з його конюшиною у […]...
14. “Моє чоло дві зморшки перетнули…” Моє чоло дві зморшки перетнули – І вже здалось мені, що я старий, Що спочиваю під гіллям розлогим, А надовкола […]...
15. “Коли на долоню наклоню чоло…” Коли на долоню наклоню чоло, То все привиджається рідне село. І стежечка кожда і кождий куточок, Хатинка старенька і темний […]...
16. “Чоло біле при чорній одежі…” Чоло біле при чорній одежі, Як при хмарі вечірня зірниця. В ока світло паде так на лиця, Як від місяця […]...
17. ТВОЄ ІМ’Я Іноземка! Слово це дике Не по нутру мені. Дам тобі ймення – інше, велике, Мною відшукане в чорній війні. Будеш […]...
18. Твоє око твоє око знов зісльозилось немов по ньому ходить нага заблукана бездомна порошинка ти так думаєш, правда? а це я танцюю […]...
19. ОДНА ПІСНЯ В кінці греблі Шумлять верби… Бува, почуєш пісню і спахнеш Пекучим болем пізньої любові – І от – далечина Твоїх […]...
20. “На зорях твоє ворожіння?…” На зорях твоє ворожіння? На зорях ворожу. Різдвяна вела вівчарів. Привела різьбярів. Я знаю цю древню різьбу. Так різьбити не […]...
21. “Позахолодало на ріллю…” Позахолодало на ріллю, На ріллю, де енко-єнко-венко-, Подивилось небо крізь зорю, Як морозить хвилю морозенко. Повідтуманіли береги, Понанахилились обереги, Глянули […]...
22. ЕДІНГА чадо Оранти золоторунне! потуга крови тягне нащадків до колиски сонця ніхто не дбає про терня мандрів у днях самотніх щоб […]...
23. 14. ЧОРНОБИЛЬСЬКА БОГОМАТІР Я бачила тебе в іскрах мороку: вітер ніс по обдертому полі сірі нитки волосся, і капала кров з порепаних п’ят […]...
24. “Тоді життя твоє – не випадковість…” Тоді життя твоє – не випадковість, Тоді твій день – не сума співпадінь, Якщо душа, немов сторінка повісті, Вся – […]...
25. “Будь щедрою, хай плаче твоє листя…” Будь щедрою, хай плаче твоє листя, роздай плоди і знову зацвітай. Хай попліткує наволоч тілиста. Що є душа? – у […]...
26. Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже Аки плод нЂкій красен, лице твоє, Боже, На обрусЂ оставил єси нам; єго же ЗдЂ дух насищаєтся, єгда на нь […]...
27. ПАРИЖ Ти – Салямбо з волоссям фіолетним Весняних ночей, – незбагненна врода, Комета золота і перелітна. Ах, я вінчалась у твоїх […]...
28. Пливе туман Усе, що посіяв всесвіт на радість мені для мене, Проснулося на світанні, співає, цвіте, шумить. Така ж, як століття тому, […]...
29. ЗОЛОТАЯ КРОВЬ “Ученые Грузии нашли золото в составе крови человека”. (Из журнальной статьи) Не так давно ученые открыли Пусть небольшой, но золотой […]...
30. РОМАНТИКОВІ Тривай, тривай, о, мрійний брате! Покиньмо стуму і печаль! З життям ще довго треба грати І нести серце на одчай! […]...
31. Вони зійшли вони зійшли несіяні квіти на передвіконні чужого дуже нашого світу щоб дарувати смуток бездомних тварин усмішки білого рижу в червонім […]...
32. 7. VAE VICTIS Торкнись заліза цих старих гармат: вони й твою перерішили долю. Тут монументи слави промовляють усмішкою іронії й погорди: для переможених […]...
33. “Недавно вранці, над Тибром…” Недавно вранці, над Тибром, Поблизу Старого Лука, Трапив мене повний погляд Оксамитових очей. Тепер я його впізнала З канви напутної […]...
34. “Ой, наїхали семигоряни із-за семи гір…” Ой, наїхали семигоряни із-за семи гір, намостили гаті з м’яти до тебе у двір, вийди тишею із хати, забілій, мов […]...
35. “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
36. ОБОЛОНЬ Наш будинок – просто над рікою, І вночі, коли стихає місто, З-поміж верб, сяйнувши над водою, До балкона підпливає місяць. […]...
37. БАЛАДА ЗОЛОТОЇ ЦИБЦЛІ Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши […]...
38. ПЛЕМ’Я ТОДА Біда, коли є цитруси і кава, коли в землі є золото,- біда! Біда, коли земля така ласкава, коли така правічна […]...
39. СІЙСЯ-РОДИСЯ Сійся-родися, жито, пшениця!.. Перемішалися зерна, слова. Сіється інеєм, снігом яскриться дзівнь вітрова. Бризкає долу, дзвонить у скроні, в серце росою […]...
40. ДОРОГА врізується в землю а тобі здається що у простір переходить з місця в місце а тобі здається що в майбутнє […]...