Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ

– Любі діти, хто з вас тему візьме, –
каже вчитель, – тема не важка:
розказати про неологізми
на занятті мовного гуртка.

І знічев’я глянув на Марійку
(знали всі відмінниці ім’я).
Але Людочка, що мала з мови трійку,
руку підняла: – Давайте я…

Як це сталось – досі невідомо:
доказать запраглося в ту мить.
Та злякалась, розгубилась дома:
“Вийду… що я буду говорить?”

У дворі Тарасика зустріла:
– Що робити? – А Тарасик їй:
– Дам посібник. З мовознавства. Діло? –
Шмиг додому – і несе мерщій.

Люда дома книжку розгорнула –
ой, якраз цікава є стаття:
різних слів сучасне і минуле,
як слова народжує життя.

Низку слів докинула їй мама,
що з’явилися не так давно:
холодильник, кінопанорама,
телевізор, стереокіно…

І коли гурток зібрався знову –
інша справа! – Люда на гуртку
повела свою нехитру мову,
що й малим і старшим до смаку:

– Я читала, – повідає Люда
стишеній цікавій дітворі, –
що слова так само, як і люди,
молоді бувають і старі.

Кожен з нас неологізми знає:
це нові слова. Вони кругом.
А в старих їх словниках немає,
мотобол, фломастер, космодром.

А якісь слова обов’язково
тільки змінює життя живе.
То й буває, що відоме слово,
але значення його – нове.

В нашем побуті така новинка
для старих людей звучить невклад:
каблуки – шпильки, вид мебли – стінка,
а портфель квадратний – дипломат.

і якби моя бабуся встали,
здивувались теж би, що двірник –
не людина, як вони вважали,
а на склі машини очисник!

Учні тепло, дружно засміялись
і незчулись, як настав кінець.
Люда щиро: — Ой, я так боялась! –
А Марійка: — Що ти? Молодець!

Вчитель каже: — Клас тебе заслухавсь, –
Кращого й чекати я не міг. –
Люда ж знов: — Це не моя заслуга, —
це мени Тарасик допоміг!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ - БІЛОУС ДМИТРО