ДУМА ПРО МАЙДАН
От і дожились, договорились,
Домітингувалися – і квит.
На нужді людській озолотились
Демагог, пройдисвіт і бандит.
А була ж близькою перемога,
І народ здригнувся, як вулкан.
У Месію вірили, як в Бога,
А Майдан купився на обман.
Що ж робити, як же далі жити,
Де черпати сил для боротьби?
Нам же не простять онуки й діти
Рабської покори і ганьби.
Предки наші звались козаками,
Гартували у боях шаблі.
Нас вони хотіли хазяями
Бачити на батьківській землі.
Дай же, Боже, розуму і сили,
А зневіри й розпачу – не дай.
Те, чого предтечі не зуміли,
Довершити нам допомогай.
І нехай ми знову помилились
І впіймались вкотре на обман,
Все-таки і дечому навчились,
На новий лаштуючись Майдан.
Що нас жде за пругом виднокраю
І яка судилась нам судьба, –
Наперед не відаю, не знаю:
Не скінчилась наша боротьба.
Правда й кривда в лютому двобої,
Так було, так буде у віках
І ростуть майбутнього герої,
Котрі нині ще у пелюшках.
Матері співають колискові,
Голоси – як ніжний оксамит.
І пігмеї проти їх любові –
Демагог, пройдисвіт і бандит.