“Я в ніч приніс…”
Я в ніч приніс
тривог червоні маки
Поклав їх на могилу мовчазну,
Самотнє дерево
ішло в пітьму дрімати,
Надівши білий місяць, мов чалму.
А поле десь шуміло колоскове,
Плив над землею літа сонний чад,
І грав мені ласкаво колискову
Просіяний крізь тишу зорепад.
Вода жива точила древній камінь,
Безсмертник млів в доісторичнім сні,
Свою любов здійнявши над віками,
Поринув я у спогади ясні.
І осіяли вічності сонети
Журливу душу, щоб не сум несла, –
На неньчиній могилі в глиб планети
Моя любов синівська проросла.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Згадаєш їжака, що я приніс…” Згадаєш їжака, що я приніс, І як вночі він бігав по кімнаті. А вже роки убогі і багаті, Як сніг […]...
- 1. Стрімкими ріками зелених електричок Стрімкими ріками зелених електричок ми допливли у Львів; а в Львові ще безсмертник не зацвів і все було як звично: […]...
- БЕЗСМЕРТНИКИ Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки […]...
- СТИХАЄ ВЕЧІР Стихає вечір. Над горою Червоний місяць устає. Я так стужився за тобою, Любов моя, життя моє. Вслухаюся у шум прибою, […]...
- “На Колимі запахло чебрецем…” На Колимі запахло чебрецем і руто-м’ятою, і кропивою. Кохана сестро, дякую! З любов’ю паду в про тебе спогади лицем. А […]...
- ДЯДЯ ЖОРА, МІГРАНТ Переповнений Георгіями кавалере, вранці виходиш, ніби з вольєри, пахкаєш люлькою на пташок Божих, чигаєш при дорозі на перехожих. “Гей, куди […]...
- ЩЕДРИЙ ВЕЧІР Михайлові Стельмаху Дванацять страв на столі, Дванадцять морозів У вікна спинаються, Дванадцять місяців, Дванадцять богатирів Поважно круг столу всідаються. Ой […]...
- КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ Козацькі могили. Загрузлі хрести по плечі у землю просохлу. Віки надягнули на камінь простий папахи зеленого моху. Що сниться вам, […]...
- Золотий безсмертник золотий безсмертник покотився за шпиль гори а на вікнах у мене синіє сон-трава я думаю про безсмертя коли над землею […]...
- “Вона жива, любов моя єдина…” Вона жива, любов моя єдина, ніщо її у серці не уб’є. Примара щастя огортає димом обличчя неціловане твоє. Не треба […]...
- “О кучері ясні і очі Беатріче…” О кучері ясні і очі Беатріче, ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні. І знову, як тоді, покірнеє обличчя […]...
- ПОПЕЛИСТА ОСІННЯ СМЕРЕКА 1 Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках – від моху […]...
- ОЦЕ ТВОЄ Оце твоє, на цiлий вік твоє – Цей обрiй, наче сонячне паливо, І степ, як древнiх дум речитативи, Що в […]...
- СТАНСИ 1 Люблю я думать. Я люблю Очима тишу цілувати, Коли, як в тихому гаю, В душі урочисто і свято. І […]...
- 6. “Сплюндрована, спустошена земля…” Сплюндрована, спустошена земля, Доконана дощенту кримчаками… І потяглись з усіх боків руками Сусіди ласі – сльози доділять. В степах буянна […]...
- Немає гіршої образи Немає гіршої образи, Немає більшої біди, Коли любов руйнує зрада. Кричать? Кому? Тікать? Куди? І тільки виплакавши очі, Якщо душа […]...
- ІНТРОДУКЦІЯ Темним виплеском хвиль Б’ється в камінь Нева. Петербург, Петроград, Де твоя голова? Блиском вовчих очей – Твої ночі ясні, Ще […]...
- “У хутрі лисячім мене одвідав гість…” У хутрі лисячім мене одвідав гість Із люлькою в зубах і пойнтером Нероном. Тепер удвох сидять. Нерон поважно їсть. Пан […]...
- “Я йду в країну мрій…” Я йду в країну мрій, Де жив перед віками, Де перший крок дрібний Несмілими ночами до щастя вів. А в […]...
- ЗАМІСТЬ СТУДЕНТСЬКОГО РЕФЕРАТУ … Розтануть, як у часі давнина, в теплі любові діалекти й мови, і витвориться з них одна земна – велика […]...
- “І вигорне хмурий обірй…” І вигорне хмурий обрій Не храми – гори костей, І буде в господі добрій Братання лютих людей. Розкриються нагло очі, […]...
- СТАЛІН Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами. Тебе до зір знесли мільйони рук, […]...
- “І знов обвугленими сірниками…” І знов обвугленими сірниками на сірих мурах сірі дні значу, і без кінця топчу тюремний камінь і туги напиваюсь досхочу. […]...
- З КОСОЮ ПО ТРАВУ Росте трава, не знаючи чому, втішаючись єдино своїм зростом, пронозить камінь, виповза на мур, корінням маца перетлілі кості. Росте трава, […]...
- ВІНО У кованій скрині Заховано-скрито Ще прабабусями Для мене. Роки повили, Вітри побили, Сніги покрили Віко дублене. Нене, Я йшла крізь […]...
- ВОЛОДИМИР ВОЛИНСЬКИЙ Які віки хмарами пропливли… А небо свіжо поломеніє синню! І проступає древній град з імли Над водами, над сивою Волинню. […]...
- БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ Коли мандрівник повернувся додому, ступив за ворота, зійшов на поріг, здійнявши на плечі дорогу і втому, – всі радощі світу […]...
- ЖОРНА Камінь і камінь. Перший і другий круглий. Тільки перший ледачий – То камінь лежачий. А другий камінь, – як його […]...
- ФАТА-МОРГАНА Люба панно, дайте руку… Перед нами царство мрій, Царство соняшних надій, Фарб і образів і звуку!.. Люба панно, дайте руку. […]...
- АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався […]...
- ВІТЧИЗНІ Закипає білою піною Молоко тернового квіту, Щодень Божий тебе незмінною Бачу, в промені оповиту. Де за балкою, за Кисличою Терикони […]...
- “Як помру, не подолавши втому…” Як помру, не подолавши втому, Схороніть, де смерть не обмине, Бо на тло сплюндрованого дому Не допустять недруги мене. Біля […]...
- “Яка любов мені наснилась!..” Яка любов мені наснилась! Я аж заплакав уві сні. Вона була – як вища милість, Навік дарована мені. Вона, як […]...
- “…Мелодія весни…” …Мелодія весни: Замріє днина, Задзвонить жайворино Древній степ… В землицю рідну Упаде зернина І, в дивному прозрінні, – Проросте…...
- БАЛАДА ПРО МАРУСЮ ЧУРАЙ Яре сонце в древніх небесах, Віщі птиці в місячних лісах, Білі хмари, зорі на Купала, Подивіться, що зі мною стало. […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Він був, як спів! Октавою, сонетом, Не покладавшись на модерний дим, Спалив серця – старим і молодим – Навперекір накинутим […]...
- ВЕЧІРНЯ МОЛИТВА Нерухомі, похмурі, застиглі Валуни нагромаджені хмар, У крайнеба розпеченім тиглі Пломеніє і брижиться жар. Тільки мить – і потоками бризне, […]...
- ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...
- “Виходимо усі. Такі як є…” Друзям дитинства і юності Виходимо усі. Такі як є, Якими на оцій землі зросли ми, Стежинки всі оббігавши малими, Задивлені […]...
- Я в юностi так про кохання мрiяв! Я в юностi так про кохання мрiяв! Я так жадав, щоби було одне На все життя! I от збулася мрiя: […]...