Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Як помру, не подолавши втому…”

Як помру, не подолавши втому,
Схороніть, де смерть не обмине,
Бо на тло сплюндрованого дому
Не допустять недруги мене.

Біля шляху, битого віками,
Під улюблений вітрами дуб,
Над могилою поставте камінь
І на пам’ять вирізьбіть Тризуб.

Та коли сподівана свобода
Вас обніме золотом проміть, –
В серце степу, на джерельні води,
Вірні друзі, прах мій поверніть.

Поховайте на довічний спокій
Там, де хвиля жита – як гора,
У моїй Херсонщині широкій,
Де вітає близина Дніпра,

Десь під синім листям тополиним,
Край Славути, над красою нив,
Для якого я назвався сином
І якому віддано служив.

25.ХІІ.1945. Сторіччя “Заповіту”

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)


“Як помру, не подолавши втому…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)