IV. “Пригадаю усе до слова…”

Related posts:

1. ШТОРМ “ШТОРМ” Хвиля в морі гуляє висока, Море в берег розгнівано б’є. Сонце хитро прижмурило око: Шторм – це діло, мовляв, […]...
2. “Море з моря ткалось гладко…” Море з моря ткалось гладко, Шовком слалося до стіп. А по ньому йшло дівчатко, Голе й чисте, наче хліб. Море […]...
3. “Холодне море, день похмурий…” Холодне море, день похмурий, Пісками вкритий берег бурий. Справляє сірий бал сльота, І нудить світом самота. Куди не глянеш – […]...
4. ДВОБІЙ Пісок і галька. Пустище суворе. Стихії шал, і – мужності урок. Споконвіків штурмує скелі море, Але ті не відступають і […]...
5. “Мої слова, добірні й прості…” Мої слова, добірні й прості, Гойдає Тихий океан. І проростають, наче брості, Снажні рядки – дзвінкий пеан. Мої стрункі й […]...
6. КАРАГАЧ Одинокий карагач на скелі Навіває думи невеселі Про життя, прожите в самоті На крутій і гордій висоті. Навкруги ні друзів, […]...
7. ЕЛЕГІЯ Коли мене в бою поцілить куля І я впаду, поранений смертельно, Передихаючи зведусь на руки І пригадаю південь України. Я […]...
8. “Слова недоговорені, приборкані пісні…” Слова недоговорені, приборкані пісні, Летіть в краї надзоряні, як пташки голосні!.. І мрії недомріяні в буденщині життя, Словами неопірені, летіть […]...
9. “Вітер з гаєм розмовляє…” Вітер з гаєм розмовляє, Шепче з осокою, Пливе човен по Дунаю Один за водою. Пливе човен води повен, Ніхто не […]...
10. ЧОВЕН Заграло, запінилось синєє море, І буйнії вітри по морю шумлять, І хвиля гуляє, мов чорнії гори Одна за другою біжать. […]...
11. ГЕЙ, НА ВЕСЛА! Гей, на весла, щоб понесла Буря човен на простір, Де свавільний вітер вільний Гонить хвилі вздовж і вшир! Там, на […]...
12. “Можна в порох стерти валуни…” Можна в порох стерти валуни, Розметати віковічні скелі, – Але як розвіять невеселі Думи матерів, чиї сини Не прийшли додому […]...
13. Сестрі Минаючи убогі села Понаддніпрянські невеселі, Я думав: “Де ж я прихилюсь? І де подінуся на світі?” І сниться сон мені: […]...
14. ЛЕСЯ УКРАЇНКА Десь вітер грає на віолончелі, Морозні пальці приклада до скла, І ти одна в зажуреній оселі Замріяно схилилась до стола. […]...
15. SEMPER IDEM І Зі скелі Патмосу надхненно Волав скорботний Іоан – І гнався в небо рій доган Зі скелі Патмосу надхненно. – […]...
16. ТРИ ФРАГМЕНТИ “СЛОВА” 1. Криво летять ратищ іглиці. З хмари латать віщиві-птиці. Чорною гиччю дими ріжуть обрій. Хижо кигичуть птиці недобрі. 2. З […]...
17. “Третій день бушує море…” Третій день бушує море – Гнівне, збурене, суворе, Третій день громади хвиль Крутять піняву кадриль. Сім чи вісім в морі […]...
18. ПЛАЧ ЯРОСЛАВНИ (Із “Слова о полку Ігоревім”) Никнуть плавні на світанні в лузі: Ярославна плаче блідолиця. На валу, ридаючи у тузі, Руки ламле, квилить, як зегзиця: “Полечу […]...
19. НАД БУГОМ Сядем тут, відпочинемо, друже, Розіславши на камінь шинель. Ой широко розлився ти, Буже, Ой далеко плисти до тих скель! Кожен […]...
20. 3. БЕЗСОННА НІЧ Цiлу нiч до зорi я не спала, Прислухалась, як море шумiло, Як таємная хвиля зiтхала – І як серце моє […]...
21. “Ни слова о любви! Но я о ней ни слова…” Ни слова о любви! Но я о ней ни слова, не водятся давно в гортани соловьи. Там пламя посреди пустого […]...
22. “Ну що б, здавалося, слова… “ Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, […]...
23. “Співи мої легкокрилі…” Співи мої легкорилі, Воркотливі голуб’ята, Вас родила в тужні хвилі Доля-мачуха проклята. Невеселі мої пісні, Діти смутку та й недолі, […]...
24. МОТИВ ФРОСТА Є така звичка в людей: Радість у них чи горе – Можуть цілісінький день Сидіти й дивитися в море. У […]...
25. “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
26. ТА ОЗНАКА В УКРАЇНІ, ЩО ЗЕМЛЯ ЇЇ В РУЇНІ Так, як на човен хвилі налітають, На Україну лиха нападають. Ні, іще гірше! Човен воду крає, А Україна в крові […]...
27. “Коштовні гени передав нащадкам…” П. Перебийносові Коштовні гени передав нащадкам Вояк Максим, гранітний Кривоніс, Що лядську буту Хмелеві підніс – Немов трофей, вказавши путь […]...
28. ЧИСТА КРИНИЦЯ Довго шукаю – вірю – знайду, Там, де стоять на сторожі тополі Чисту криницю у чистому полі, Чисту криницю у […]...
29. “Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене…” Я іду… Чорна ніч слонить тінню мене, Вітер спомини звіє по мені, Мов скиталець блудний, човен мій пожене, Гей, на […]...
30. КАНТАТА Від щастя плачу я – Тебе ми маєм, З Твоїм ім’ям блукаєм по світах… Твій дух, як сонце праведне, світає, […]...
31. ЧОВЕН Хвиля радісно плюскоче та леститься до човна, Мов диття, цікава, шепче і розпитує вона: “Хто ти, човне? Що шукаєш? Відки […]...
32. СКАЖІТЬ МЕНІ Скажіть мені, коли хто правду знає, А я її від інших не втаю: Чому ніде сопілка так не грає, Як […]...
33. “Вночі ти входила в море…” Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я […]...
34. ПРОЩАННЯ Анатолію Парпарі Величавий шум прибою, Невгамовний шум. Повний місяць над водою Навіває сум. Серед моря човен плине, Хвилі у зірках. […]...
35. ІДЕАЛ На синьому безмежжі океану, де не догляне навіть людське око, високо, аж до хмар, в імлах глибоко самітний острів серед […]...
36. ПРОСТЫЕ СЛОВА Как радостно птицей лететь домой, Любовь и нежность тая, И знать, что спросят тебя: “Ты мой?”. И скажут тебе: “Я […]...
37. У ДЗЕРКАЛІ СЛОВА В залізний вік, пристріляний до пня, Коли частіше від святого “мати” Гриміло над колискою: “війна”, – Судилося нам безмір пізнавати. […]...
38. ЗАБЫТЫЕ СЛОВА Посвящается памяти М. Е. Салтыкова Слова священные, слова времен былых, Когда они еще знакомо нам звучали… Увы! Зачем же, полн […]...
39. НАРОДЖЕННЯ СЛОВА У сонці-слові плаче дитинча. У цю хвилину, чисту і велику, Те немовля заходиться од крику І світ чудується: як довго […]...
40. ТРИ СЛОВА Гуцульщино-любко, Хато смерекова. Через гори лечу, Через річку лечу, Через сонце лечу На кутю, на коляду, На ковзанку на льоду, […]...