КАРАГАЧ

Related posts:

1. СОПІЛКАР З піднебесся вереснева просинь Цідиться крізь сірі фільтри хмар, А в тунелі десь під Чарінг Кросом* Грає – серце крає […]...
2. ВЕЧІР У СТЕПУ Вже хмари бгаються в клубки червоні; Поля роси вечірньої жадають; Дзеленькає дзвоником поштар, і коні В долині куряви не підіймають. […]...
3. ЗЕМЛЯЧКА + В країні скелястій, Країні убогій, У горах високих, Найближче до Бога, Де жити не хочуть і сірі тумани, Де […]...
4. 17. Вже здійснилися всі роки Вже здійснилися всі роки, що зозуля тобі накувала, і твоя стежка – тільки вузенька стрічка. Ти знову йдеш, Богородице, дрібними […]...
5. “Лишилося ще й нам від листопаду листя…” Лишилося ще й нам від листопаду листя. Догідливо шумлять дуби коло долонь, і гінко вироста під небо дим стеблистий, де […]...
6. ПРОЩАННЯ ШКОЛИ На вулиці підніс угору вітер на привітання дня пилюки бовдур, немовби капелюх із голови. В очах танок шалений чорних літер. […]...
7. “Тиша вечірня…” Тиша вечірня… Тільки десь у полях одинокий віз торохтить приглушено, наче зерня в достиглому яблуці… То серпень від нас крадькома […]...
8. ІРОНІЧНИЙ АТРАКЦІОН Літачок цей на приколі поміж травами осів і гурчить собі довкола осоружної осі. Літачок сумний метляє, мов припнутий ланцюгом. Зветься […]...
9. ЧЕРЕШНЯ Така чудна, мов нетутешня, Цвіте в чорнолісі черешня. Аж посвітліло навкруги Од білоквітої юги. І як вона сюди забралась? Як […]...
10. РОКИ Мої роки Дарабами відпливли у вічність Процокотіли копитами Гірської лошиці. Тільки мій дух Кружляє беркутом у синяві: У ньому горда […]...
11. Н. Маркевичу Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, Є коли літати. Тепер летиш в Україну – Тебе виглядають. […]...
12. НУДЬГА Холодно, сумно; під хмарами сірими Небо сховалось усе; Вітер гуляє полями змокрілими, Негідь, тумани несе; Мокрий туман той прослався над […]...
13. “Дощі перейшли у сніги…” Дощі перейшли у сніги, Повітря запахло морозом. Поля і ліси навкруги – Немов під наркозом. Сніги у дощі перейдуть, І […]...
14. За краплею крапля сповзає під лід за краплею крапля сповзає під лід обвиті губами цибаті штативи ми гордо вивчаєм цей жадібний світ як випите з ночі […]...
15. “Святковою порошею…” Святковою порошею Кружляє далечінь. Агов, моя хорошая, Журбу покинь! Як жить, – то тільки наново! Крізь тьму алей Іду в […]...
16. “Хай сніг іде холодний та лапатий…” Хай сніг іде холодний та лапатий, Засипе поле і на гай спаде, Нехай стежки закидає круг хати І білу тишу […]...
17. В ЦАРСТВІ ВИСОТ Я, мов дух, в самоті В чарівній висоті, В невимовно-чудовому мирі, Де горять, Миготять Зорі – свічі святі В голубому […]...
18. “Синок мій стомився, бо він – маля…” Синок мій стомився, бо він – маля. Прохає: “Візьми на руки!..” А навкруги велика земля Народжує день стозвукий: Стобарвно цвіте, […]...
19. СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
20. Відлітаєм на Марс Відлітаєм на Марс – я, доня, дружина, десять живих і троє померлих друзів. Хто читає в дорозі газету, хто розкладає […]...
21. МОГИЛА АКВАЛАНГІСТА Гранітні брили, скелі – Тарханкут. Суворий напис прочитав я тут: “У цім краю нема його могили, Його могилу хвилі моря […]...
22. “Дерева в заметах по крони…” Дерева в заметах по крони, Безмовна лежить далина, Лише галасливі ворони Над лісом кричать дотемна. А степ, скільки видно довкола, […]...
23. ЛИСТОПАД Жінки згрібають листя у садах, Синіє далеч, в’ються пасма диму. Над чорним полем одинокий птах Летить навкіс із осені у […]...
24. ЗВУКИ РІДНІ Синь бездонна, ще й грозою прополоскана. Дзвони, дзвони, гул – рікою… …з підголосками. Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий […]...
25. ПІЗНІ ВОГНИЩА Їх запалюють аж тоді, коли і найбільші верхи від учора – під снігом. Вони горять повільно, високо здіймаючи свій дим, […]...
26. “Колись отут були луги…” Колись отут були луги, Буяли трави навкруги І денно, й нощно серед трав Стрибун-цвіркун сюрчав. Про що сюрчав? Якби я […]...
27. “Світло Дажбоже в поліських лісах…” Світло Дажбоже в поліських лісах, Лось вийшов з хащі рогатий… І повертається на небесах Сонце до нашої хати. Де за […]...
28. Врешті дочекалися і ми благої вістки З циклу “Нотатки фенолога” Врешті дочекалися і ми благої вістки: прах дорожній гілкою і квіткою запах – знову городянки, мов […]...
29. ОСІННЯ МІСЯЧНА НІЧ Небеса гулкі й просторі, Літаки між хмар – як зорі. Пишно вбраний у багрянець Сад кружляє срібний танець. Гілля, листя, […]...
30. “Вже тільки хліба смак…” Вже тільки хліба смак… Забутий смак вина. І вся душа тяжіє до аскези, І меду дикого з акридами – трапези […]...
31. “Замело, засипало, завіяло…” Замело, засипало, завіяло, Лиш дими снуються над селом. Від дубів з нахмуреними віями Густо віє богатирським сном. І ніде нікого, […]...
32. НАВКОЛОЛІТЕРАТУРНЕ *** Ще тільки-но заховалося сонце і ще не зійшли зорі… Тоді одинокий місяць у небесній самотності сяє високо у холодному […]...
33. КВІТКА НАД КВІТКИ (Пісня невольника-графа) Г р а ф Я знаю квітку над усі квітки, Мою до неї пориває душу. Шукати б я пішов її […]...
34. “Понад пожовклим очеретом…” Понад пожовклим очеретом, Високо в хмарі, верх землі, В далекий край повільним летом Летять журливі журавлі. Летять довгенькими ключами Понад […]...
35. ЛАСТІВКА Ластів’ятко випало з гнізда, Опинилось прямо на асфальті. І кружляє коло нього матір – Білогруда птаха молода. Крилами до сина […]...
36. СЕРЙОЗНА ОБІЦЯНКА Сьогодні не буду нічого вигадувать, а тільки візьму й намалюю пером звичайним чорнилом на стелі райдугу в кімнаті своїм над […]...
37. УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ Як же багато вас! – що думаєте тільки про себе. Через те Україна стільки літ по коліна в ганьбі, І […]...
38. “В мій вік уже лежали на гробках…” В мій вік уже лежали на гробках Творці нових, славетних архитворів. Чого же мене Всевишній запроторив Серед живих? Щоб я […]...
39. “Ну як би я міг без твоєї усмішки…” Ну як би я міг без твоєї усмішки? Не міг би я бачить ні трав колихання, ні погляду гір, ні […]...
40. АСТРОЛОГ У нього палка потреба, у нього жадання слізне: окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, […]...