Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Вітер з гаєм розмовляє…”

Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Пливе човен води повен,
Ніхто не спиняє,
Кому спинить – рибалоньки
На світі немає.
Поплив човен в синє море,
А воно заграло,-
Погралися гори-хвилі –
І скіпок не стало.
Недовгий шлях – як човнові
До синього моря –
Сиротині на чужину,
А там – і до горя.
Пограються добрі люди,
Як холодні хвилі;
Потім собі подивляться,
Як сирота плаче;
Потім спитай, де сирота,-
Не чув і не бачив.

[1841, С.-Петербург]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

“Вітер з гаєм розмовляє…” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС