У КОКТЕБЕЛІ

1
Гора із профілем Волошина,
Біля підніжжя – дім і сад.
Усюди спокій, мир і лад,
Але якась печаль непрошена
Туманить душу, і несила
Очей від сопки відвести,
Де скромно прибрана могила
І скорбним знаком самоти
Маслина світ оповіщає,
Що все тече – не все минає,
А залишається нетлінна
Краса і мудрість злотоцінна,
Хоч і літами припророшена,
Немов поезія Волошина.

2
Теплий, лагідний вітер ворушить платани,
Море стелить до обрію сині шовки.
Карадаг, оповитий у сизі тумани,
Наче велетень, влігся на сірі піски.

Унизу, як мурахи, вовтузяться люди,
Гомін шляху зливається з гулом води.
Хвиля хвилю жене з нікуди у нікуди,
І, мов хвилі, збігають в долини сади.

А далеко в горі, де трава обгоріла
І обпалена сонцем імлиста блакить,
Одинока і майже забута могила, –
Тут боян цього краю самотньо лежить.

В узголів’ї його височіє маслина,
Мов похилена в горі скорботна людина.

(2 votes, average: 2,50 out of 5)

“На битій дорозі підкова лежить…” На битій дорозі підкова лежить. Вилизує хвиля німі береги. В нікуди, в нікуди дорога біжить – В затоплені морем луги. […]...

ГОМІН Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави. Станьмо, хлопці, при […]...

“Як помру, не подолавши втому…” Як помру, не подолавши втому, Схороніть, де смерть не обмине, Бо на тло сплюндрованого дому Не допустять недруги мене. Біля […]...

ГОРА Коли пустельник ішов босоніж горі сповідатися, глибоким мовчанням гора прощала провини. Коли прийшов завойовник (на грудях свячений хрест – золото […]...

“Пізній вечір…” Пізній вечір. Затіяна гра у слова. Білий аркуш біліє біліш, ніж спочатку. Рідна мова жива! Рідна мова жива! А мовчання […]...

БАРКАРОЛА Ходи, дівчино! Над ручаєм Шпаркий нас човен жде. Гей, попливем дрімучим гаєм, Води задуманої плаєм Нас хвиля поведе!.. Ходи, дівчино! […]...

“Кохана чайок годувала…” Кохана чайок годувала, Гриміло море в береги, І хвиля хвилю обіймала Серед липневої юги. Цвіли на обрії вітрила, Кипіла в […]...

СТИХ II Як ф’ялка, розцвівшись у краплях роси, Вже вечором плаче по втраті краси, Потім конає,- І людське життя, ся веселка із […]...

ЮНІСТЬ Ще пахне яблунь листя шовкове, І вітер хмари жене за горб. Там жде на мене у вербах човен, А в […]...

СТАРИЙ ЖОВНЯР Світить місяць серед неба, Сяють ясні зорі; Стоїть скеля серед моря, А на скелі д горі Стоїть стойку старий жовняр. […]...

ГОРА І КРИНИЦЯ Назвали гору Золотою, а хто й коли, – не знаю… Життя спливало за водою, верба цвіла в розмаї. Крута гора […]...

НАД ЛИМАНОМ Сонячний дім твій за синім туманом, Там, над лиманом, де ранок – мов скло… Що то вже біле чаїне крило, […]...

“Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...

ВОЛИНСЬКІ ОЗЕРА 1 Вода прозора, мов сльоза, І лебеді на хвилі, І небеса – як бірюза, Й вітрила сніжно-білі. По берегах – […]...

ТРЕТЯ КОЛІЯ Цей київський потяг на колії третій притих. Відходять, відходять супутники літ молодих. Уламок імперій, невже я минулим живу? Тут колія […]...

“Богине ліній чарівних і форм…” Богине ліній чарівних і форм, Та врода наді мною владарює, Твій погляд хвилю підійма, хвилює Понад глибинами, де влігся шторм… […]...

КИЇВСЬКА МЕДИТАЦІЯ Гудуть машини, і щебечуть птиці, Шумлять на вітрі сквери і сади. У велелюднім гомоні столиці Не відчуваєш подиху біди. Вона […]...

НАВПІЛ 1. повстанців, як мурах, не тисне листя матове. у проміжку листань їх білі черевця проблиснуть крадькома, і навіть автоматами не […]...

“Ні, світе мій, вовік не розлюбить…” Ні, світе мій, вовік не розлюбить Святі поля твої, і небеса, і води. І кожен день життя – то неповторна […]...

“І вже нам, кохана, ніколи не стати…” І вже нам, кохана, ніколи не стати На спільному шляху одними думками; Бездонного яру, що став межи нами, Здаєсь, саме […]...

ШКІЦ ВЕСНИ Гомін, гомін.. Аж у березні – начало. Забалакало травою попід схилами. Закурликало з-під сонця, заячало. Протоптало ті стежини, де ходили […]...

“Гора кличе. Але то жінка…” Гора кличе. Але то жінка. Скільки на ній квітів.., а в прірвах золота, що болить і не встигає побути болем […]...

ПО ШЛЯХУ СУПЕРЕЧОК Учора побачення ми розірвали На високій горі біля “старого місця”. Я відібрав листи і книги, на прощання ми нічого не […]...

День молочно-сизый расцвел и замер День молочно-сизый расцвел и замер; Побелело море, целуя отмель. Всхлипывают волны; роняют брызги Крылья тумана. Обнимает сердце покорность. Тихо… Мысли […]...

ЕЛЕГІЯ НА БЕРЕЗІ ДНІПРА Перепочить присіли ми… Вода під кручею, немов крізь сон, стогнала, відхлинуть поспішаючи… Руда від глини хвиля хвилю переймала, зливалась і […]...

“За хвилею хвиля, рокоче прибій…” За хвилею хвиля, рокоче прибій, Од гулу здригаються гори. Одвічно триває затятий двобій За ці прибержні простори. Вода на пісок […]...

НІЧНИЙ РЯДОК Вночі не сплю – скриплю зубами: Болять потрощені кістки. А дощ рушає над горбами Та через гори навпрошки. Щось у […]...

“Глибова течія котить холод донизу, донизу…” Глибова течія котить холод донизу, донизу, теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко, і жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу, […]...

ПІСНЯ МАНДРІВНИКА Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить. О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь! На берег моря туга, в край […]...

БДЖОЛА Сухий комиш, і мертвий блиск води, Порожні й голі хиляться сади. Підуть дощі, а там і сніг нагряне… Але всміхнулось […]...

ДНІПРО “Ой Дніпре могучий, течеш відкіля, Відкіль неспокійні береш свої води?” – “Дає мені води російська земля, Дає українська родюча земля […]...

“Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...

ДІМ НА ГОРІ В тім домі на горі З сімнадцятьми кімнатами, В тім домі серед жоржин і далій, Вікна вдихали вісті сузір, А […]...

ХУРТОВИНИ Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замели… Нам з тобою, видно, по дорозі, бо ішли й нікуди не прийшли. Знов […]...

ДЕ ПЕРЕПРАВЛЯЛИСЬ Несуться хвилі рвучі, Шумить підводний вир. Над берегом на кручі Дрімає монастир… Іде вечірня хвиля, Темніє небосклін. Об берег плеще […]...

НА ОЗЕРІ ПІДЗЕМНІМ Ту стань! Підземне море В Гадес ввійти боронить, Бач, хвиля берег боре І в камінь глухо дзвонить. Без вітру плещуть […]...

МОГИЛА Що то за могила: Вітер сніг розміта; Крізь сніг почорніла Трава вигляда? Далекії роки далеко вплили, Як води весною. Густою […]...

ПРАГНЕННЯ Чудний кентавр із головою бога І тулубом могутнього коня На небо вибіг і жене якомога. Куди жене? Не знає. Навмання. […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. СУЧАСНА СКОВОРОДИСТКА Мисливська бувальщина Яка краса кругом, Який веселий світ… Мисливці молоді Втомились під обід. Цей хутір, хутірець, Цей виселок села, І […]...

ВЕЛИЧАЛЬНА КОЛИСКОВА Ще імені твого не знають солов’ї, Ще імені твого не чули квіти, І літо, і сніги, і літечка твої Тобі […]...

Related posts: