Золотий безсмертник

Related posts:

1. ЗОЛОТИЙ КІНЬ Пам’яті Батька О, як голубив коника мій батько, Чесавши гриву, поячи з відра! Нікого в світі, жодного безхатька, Не допускав […]...
2. “Ані вік золотий, ані срібний…” Ані вік золотий, ані срібний… Помаранчевий тане туман. І стоїш ти такий непотрібний. А довкола вирує майдан. У нові, у […]...
3. ЗОЛОТИЙ ГОМІН + Над Києвом – золотий гомін. І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали із могил; […]...
4. “Квітчастий луг і дощик золотий…” + Квітчастий луг і дощик золотий. А в далині, мов акварелі, – Примружились гаї, замислились оселі… Ах, серце, пий! Повітря […]...
5. “Затінок, сутінок, день золотий…” Затінок, сутінок, день золотий. Плачуть і моляться білі троянди. Може, це я, або хто, або ти ось там сидить у […]...
6. ЗОЛОТИЙ ГРЕБІНЕЦЬ З ЧОРТОМЛИЦЬКОГО КУРГАНУ Білі ребра дерев, чорнота стовбуриста, і пробоїни в кронах, щоб срібло цідить, – натекло холодів, аж повітря прокисло, лиш під […]...
7. “Був же вік золотий, свіжі, проткані сонцем діброви…” Був же вік золотий, свіжі, проткані сонцем діброви, Мед приручених бджіл, золотавість сп’янілого тіла, Янтареві зіниці серни, що не бачили […]...
8. ДУМКА Як за лісом, за пролісом Ясне сонце сходить, Як за морем за далеким Десь воно заходить, – Я згадую інший […]...
9. ПРОЩЕННЯ Довго думаю про тих, що ображають словами мене… Довго думаю про тих, вчинки чиї ображають мене… Ближніми стали мені вороги… […]...
10. Трава Я трава прадавня дика трава до билиночки вирвана до стеблиночки витоптана і врешті гудроном гарячим напоєна і здавалось назавжди під […]...
11. ВСТАВАННЯ З МЕРТВИХ проростання рук із землі з плачу світла що руками маленької баби сіє павуків у сонну дитину де блакитні риби неба […]...
12. ТЮДІВ На Чузі десь моя гуляє мрія, Де небом лине низинкова хмара, Де лом-трава над кручею і яром, Де соколиний переліт […]...
13. “Я в ніч приніс…” Я в ніч приніс тривог червоні маки Поклав їх на могилу мовчазну, Самотнє дерево ішло в пітьму дрімати, Надівши білий […]...
14. ЗОЛОТИЙ ЛЕВ Ой леліяла го, колисала, В шовкове пір’є спати клала, Волоськов піснев го коїла, Росов дунайськов го поїла. А як поїла, […]...
15. ЗОЛОТИЙ БУМЕРАНГ І В орбіті сонця Альма Матер Маршрутом зоряних фрегатів В етері з гуготом летить Крізь цілий ряд тисячоліть… Ані на […]...
16. “Поле чорніє. Проходять хмари…” Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари.. Земле! як тепло нам із тобою! Глитає далеч. […]...
17. ІДУНА від мене йде проміння брость і спів чим був би Асгарт без моєї данини? хто ясність вичаровує і тінь? хто […]...
18. САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...
19. МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...
20. “В отчій ласкавості…” В отчій ласкавості сонечко гріє, просто з цікавості хмарка синіє. Теслі завзяті лаштують дорогу – дні непочаті видно з порогу. […]...
21. “Густіша обрій, сніг синіє…” Густіша обрій, сніг синіє, вільшина німо сім’я сіє, вода тече, немов не вміє, тонкий торкаючи льодок, і чистий погляд вечоріє […]...
22. “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
23. Я ДУМАЛА – МАКИ НЕСУТЬ Я думала – маки несуть, А то сонце заходило. Падали темно-вишневі пелюстки в росу І ховались у вечорових водах. Колись […]...
24. “Було, роблю що, чи гуляю…” Було, роблю що, чи гуляю, Чи богу молюся, Усе думаю про його І чогось боюся. Дурна була, молодая,- Я все […]...
25. НАПУЧУВАННЯ БАЛКОНОВІ Лети, мій балконе, в найвищі околи, порвавши чіпкі виноградні тенета, відчаль від стіни, завертись, мов планета, і линь, як літак, […]...
26. “О пів на шосту, ввечері, в селі…” О пів на шосту, ввечері, в селі, коли сніги ряхтять так, як ряхтять жар-птиці, і сонце догоря, неначе колісниця, у […]...
27. ПРО ЩО ГОВОРИТЬ ЛИСТЯ ОСІННЮ Лягло небо тягарем на наші спини і знову треба покидати домівки. Птахи, осінні зрадники, повтікали, – чому не прищіплять нас […]...
28. “У білім сні, у білім сні зимовім…” У білім сні, у білім сні зимовім, В землі під серцем ворухнулася весна, І тінь конвалій синьоголосна Нам почала весну […]...
29. “Я юності не знав. Нудотно і похмуро…” Я юності не знав. Нудотно і похмуро Пройшли мої, можливо, кращі дні У тісноті і сутінках конури З думками власними […]...
30. “Пришерхла тиша – сіра миша…” Пришерхла тиша – сіра миша – У жовто-білих комишах, І попелясто від кошар Вівці копитце землю пише. Пришерхла тиша – […]...
31. “Далеко од родини…” Далеко од родини І на чужій немилій стороні Броджу понурим я за краєм України І думаю про вас, слов’янськії пісні. […]...
32. Я – ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава, Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава… И над степью стон. Ветром окружен Тонок стебелек, […]...
33. ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава. Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава. И над степью стон Ветром оглушен. Тонок стебелек […]...
34. ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ Не хочу – ні! – цих похорон. Прости. Хай тільки ворон тричі десь прокряче, Що вже похований ти, неповторний ти, […]...
35. ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
36. “Прийшла ти до мене, пречиста любове…” Прийшла ти до мене, пречиста любове, і вирвала з вуст моїх з коренем слово, і подихом горло порожнє спалила, гукнути […]...
37. “По світах я скитався, мов скит…” Марії Гарасевич По світах я скитався, мов скит, Потоптав я нерідного рясту. Хто ж тепер я? Бідар? Сибарит? Лиш ловець […]...
38. Уже зоря золотогора Уже зоря золотогора, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. На тротуарах не лілеї й не лебединий […]...
39. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
40. “Я нині весь – немов крутий заміс…” Я нині весь – немов крутий заміс Із споминів, та сповідей, та сліз. Шаную те і вірю тільки в те, […]...