Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





ОЦЕ ТВОЄ

Оце твоє, на цiлий вік твоє –
Цей обрiй, наче сонячне паливо,
І степ, як древнiх дум речитативи,
Що в душу знов свою бентегу ллє.
Iсторiя твоя й будучина.
Без них ти прах безмовний i безликий.
Ти тут живеш. Це ти прозорим piкам
І травам надавала iменa.
Рось – вiд роси, вiд оранки – Орiль,
Безсмертник – то вiд iмeнi народу.
Ось тут, ранiш вiд тебе твоя врода
Й ранiш вiд тебе – твiй високий бiль.
Така в душi вигранюється креш.
О, щось в ній завтра доброго прибуде,
Бо, чуєш, так пiсенно мовлять люди!
Ти тут живеш. Мiж цих людей живеш.
Ти тут перейдеш в сиву плоть рiллi,
А нi – то, може, в пам’ять а чи слово.
Нехай хоча б у стебло полинове,
Аби на нiй, на рiдній цiй землi.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 1,67 out of 5)

ОЦЕ ТВОЄ - СВІТЛИЧНА ГАННА