“Не дайте, щоб заснула край коня…”

Related posts:

1. “Дайте собакам мяса…” Дайте собакам мяса – Может, они подерутся. Дайте похмельным кваса – Авось они перебьются. Чтоб не жиреть воронам – Ставьте […]...
2. “Край тіні власної ти, матінко, сидиш…” Край тіні власної ти, матінко, сидиш, покрай життя, покрай своєї долі, і зеленіє в затінку спориш, і високо тобі, як […]...
3. НЕВОЛЯ Дайте мені коня мого, Дайте вороного; Пустіть мене, пустіть мене В поле на дорогу. Я уздою золотою Коня зануздаю; Вітром […]...
4. “ти бачиш нині слід коня” ти бачиш нині слід коня ти чуєш тихий блюз поблизу і пророкуєш вигнання ясних дерев з ясного лісу ти йдеш […]...
5. КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
6. А знаешь край? Гр. А. К. Толстой Ты знаешь край, где все обильем дышит? Гр. А. К. Толстой …А знаешь край, где хижины […]...
7. “Я б тебе заховав за коня чи могилу…” Я б тебе заховав за коня чи могилу, Та могилі й коню де сховатись самим? Я б тебе заховав за […]...
8. “Чоловіче мій, запрягай коня…” Чоловіче мій, запрягай коня! Це не кінь, а змій, – миготить стерня. Доберемося за три годиночки за стонадцять верст до […]...
9. “Край ты мой заброшенный…” Край ты мой заброшенный, Край ты мой, пустырь, Сенокос некошеный, Лес да монастырь. Избы забоченились, А и всех-то пять. Крыши […]...
10. “Хто в час пожежі край свій кине…” Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін […]...
11. “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
12. “О Білорусе, край шипшини…” О Білорусе, край шипшини! Зелений лист, червоний цвіт У дикій бурі не загине І бур’янів не загине І бур’янів здолає […]...
13. “Край Хвалинського бурого моря…” Край Хвалинського бурого моря Шкуратяні намети – як гать. А до них у плазучій покорі Піддобритись князенки летять. Там на […]...
14. Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
15. “Наш край – лиш лан, сини – оті воли…” Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]...
16. “З хати, край вишень і ставу, димок…” З хати, край вишень і ставу, димок Живо прямує у виш несходиму. Мертво б стояли без диму Хата, вишник і […]...
17. “Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...
18. “Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...
19. МОНОЛОГ ВАР’ЯТА Я від сьогодні служу водночас чортові й богу. Дайте дорогу, братчики, раз. Дайте дорогу. Я не боюсь ні погроз, ні […]...
20. “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
21. “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
22. “В теплий край лебедики летіли…” Миколі Сакуну В теплий край лебедики летіли І на морі ночувати сіли. А вночі неждані холоди Закували птахів у льоди. […]...
23. “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
24. ТРІПОЧЕ ЛИПА КРАЙ ВІКНА Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Павло Тичина То день сміявсь, то дощик хлипав, То вітер шастав […]...
25. ЛЮБЛЮ СВІЙ КРАЙ Люблю свій край – Радянську Україну, Її лани, світанки у степах, В садах вишневих пісню солов’їну, В ночах донецьких зорі […]...
26. “Ой маю, маю я оченята…” Ой маю, маю я оченята… Нікого, матінко, та оглядати, Нікого, серденько, та оглядати! Ой маю, маю і рученята… Нікого, матінко, […]...
27. ДО КОНЯ Що, мій коню, що, мій добрий, Годі гарцювати, По байракам через рови Годі вже стрибати, Як, було, колись стрибаєш, Як, […]...
28. КУДА? – Куда ти йдеш, єдиний мій? – Я й сам не знаю, де! Хіба ж та доля вповіда, Куда вна […]...
29. Балада про монгольського коня Тайга, сніги, сніги… І їм кінця немає. А за Уралом – знов орда снігів. Вагон біжить на фронт… Що там […]...
30. БАЛЯДА ПРО АПОКАЛІПТИЧНОГО КОНЯ І. С. Таємно тліє Зловіща злуда: Трухлявий корінь, Вогонь з дупла. Він – незагнузданий – Здригнувсь, підвівся: Вулькани в сонце, […]...
31. КРАЙ КОМІНКА В моїй хатині тепло, сухо, Палають весело дрова; Надворі стогне завірюха, Мов звір голодний завива. І наддає пергу гризоті Та […]...
32. “Ой, наковталися горя ми…” Ой, наковталися горя ми, Начудувались химерами!.. Дихати хочу зорями І захмеліти озерами. Згиньте, недобрі привиди, Беріївські прислужники! А шахраї та […]...
33. ОСТАННЯ ПІСНЯ Ой зчорніла я, ой змарніла я З невимовного горя, Що щербатая, безталанная Довелась мені доля. Ой минулося закоханнячко, – Не […]...
34. КОЛИСКОВА спи моя кохана засинай все минеться навіть ніч минеться голосом пролившись через край тінь моя до тебе доторкнеться пригорнувшись втомленим […]...
35. “Я из дела ушел…” Я из дела ушел, из такого хорошего дела! Ничего не унес – отвалился в чем мать родила. Не затем, что […]...
36. Художник Дайте тему! К черту добрые слова. Кровь на белые листы – Закружилась голова. Дайте тему! Днем с огнем, Аж в […]...
37. ГОСТИНА Добросте шляху – ти ж додому, повняться спіллю відра в криниці, солодко буде у погостівці. Виросте стіл, як чотири осичини. […]...
38. ПРО ДІВЧИНКУ МАРИНКУ ТА РУДУ КІШКУ Є в нас дівчинка Маринка, Зовсім крихітна дитинка. І сестричка Галочка, Галочка-стрибалочка, І руда вусата киця – На малюнок подивіться! […]...
39. УЗНИК Отворите мне темницу, Дайте мне сиянье дня, Черноглазую девицу, Черногривого коня. Я красавицу младую Прежде сладко поцелую, На коня потом […]...
40. АЛЬБАТРОСИ + Чи бачив хто, як сліпнуть думи І серце розпадається, надвоє розколене? І коли вирисується воно зі стуми – Це […]...