НАД БУГОМ
Сядем тут, відпочинемо, друже,
Розіславши на камінь шинель.
Ой широко розлився ти, Буже,
Ой далеко плисти до тих скель!
Кожен раз, як кисет добуваю,
Що її вишивала рука,
Пригадаю, усе пригадаю,
Поруч мене вона виника.
Біла шия в разках намиста.
Наче шовк, шелестять слова.
Де ти, зірко моя промениста,
Українко моя степова?
Зберігай, бережи свої чари,
Хай міцніють щодень, як вино.
…Багряніє на заході хмара,
Як високе моє знамено.
1944
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- “Елевсіс морщить озерний шовк…” Елевсіс морщить озерний шовк, Шуварі шелестять прочанське, Левадія лагодить срібло й тканини, Горобина стигне краплями крови У місті Піндара....
- “Бережи свою духовність…” Бережи свою духовність, Наче свічку у четвер Чистий, Бережи, як совість, Доки ти іще не вмер. Доки сонце у зеніті, […]...
- “Дивний образе таємний…” Дивний образе таємний, Що негадано-неждано Із далека – із незнана У кімнату цю принісся І спинився на стіні, Я прохаю […]...
- КУРСЬКОМУ БРАТОВІ Борітеся – поборете! Т. Шевченко Волають гори, кровію политі, Підбиті зорі падають униз, В пахкі долини, зранені і зриті, Вдирається […]...
- НАД БУГОМ НАД БУГОМ Гей, річенько бистренькая, Гей, стань, подивися, Як я плачу, як горюю! – Зо мнов пожурися. Твої води веселенькі, […]...
- ЕЛЕГІЯ Коли мене в бою поцілить куля І я впаду, поранений смертельно, Передихаючи зведусь на руки І пригадаю південь України. Я […]...
- “А ще пригадую літо над Бугом…” А ще пригадую літо над Бугом, Останньої зустрічі дні, Коли я ще міг стати більше, ніж другом, Розлученій з мужем […]...
- NATURA Не випадало вибраться до лісу ції весни… Не пригадаю вже, як хворостинки у гніздо сороки несуть, як на старих пеньках […]...
- ЛІХТАРІ Десь далеко є край, де немає турбот, де, мов квіти, ростуть доброта і любов. Але шлях у цей рай крізь […]...
- 5. ОЗИМИНА Наїжачились степи Жерлами зеніток… В’яже смерть свої снопи Та й не перше літо. Засіває “бог війни”, А жнивують круки… Гладять […]...
- “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
- “Він був як полум’я. Його рядки…” Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, […]...
- “Приходь до мене. Я сьогодні сам…” Приходь до мене. Я сьогодні сам. Приходь до мене, опівнічна зірко. Чогось на серці ніжно так, аж гірко. Приходь до […]...
- ІШТАР І Мене поранила Іштар Очей палючою стрілою. Месопотамською бровою Мене поранила Іштар. Пливу без весел за водою, Сплітало слів ливанський […]...
- IV. “Пригадаю усе до слова…” Пригадаю усе до слова, До зідхання згадаю все, І мене – в недосяжне – знову Хвиля спогадів понесе. То наївні, […]...
- ПІДЗЕМНИЙ ГРІМ Мене поміж газетних інформацій кольнула ця заміточка мала: із нетрів індіанських резервацій у кращий світ бабуся відійшла. А світ живих […]...
- “Під ковдрою засніженого вечора…” Під ковдрою засніженого вечора нутрує місто. У зіницях вікон блакитно фосфорують кінескопи. На велетах благоповерхових ворушаться допитливо, здивовано гнучкі тоненькі […]...
- “Як тільки на арфі плачевній…” Як тільки на арфі плачевній Замовкне останній мій спів, В глибокій скарбниці душевній Багато ще лишиться слів. Слова ті намистом […]...
- “Не барвиться, перецвіта…” Не барвиться, перецвіта навкружниця у колір диму, і накривають хатній дах дерева крилами прудкими. І місять листя, наче глину, бо […]...
- ЧИСТА КРИНИЦЯ Довго шукаю – вірю – знайду, Там, де стоять на сторожі тополі Чисту криницю у чистому полі, Чисту криницю у […]...
- БЕАТРИСА Хвилювання знайомі Хвилювання старі При таких комічних обставинах Така несподівана ніч Ноги мерзли душа палала Душа розривалась Сестра Беатриса у […]...
- “Стою, вдивляючись до щемних сліз…” Стою, вдивляючись до щемних сліз У неба шовк. Десь там зоря висока Мого кохання. І Великий Віз Зорить на мене […]...
- “Не вимовлю ні слова. Помовчу…” Не вимовлю ні слова. Помовчу. А дощ іде. А вітер хилить клени. На серці так бентежно – до плачу. Присядь, […]...
- ЧЕРВОНЕ ВИНО Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім… Хай щастя, друже, не найшов ти, Але нащо тужить за ним! Прозора склянка кришталева, […]...
- ОДУЖАННЯ Осідає дим тривоги марної, перетятий променем різким. І летять над сонною лікарнею шелесткі вишневі пелюстки. Срібне листя зблискує у просині, […]...
- ЛЯГТИ ГОРІЗНАЧ У ТРАВУ Я не один – в сусідстві мурашви – уплетений в густе ткання трави: вбираю неба глибочінь ув очі, сухий ручай […]...
- “Моя гріховнице пречиста…” Моя гріховнице пречиста, Моя лілеє на багні, Чужі обійми, як намиста, Ти познімала при мені. І знов, як у дитини, […]...
- ДО ЖИТТЯ Прихилля серця, мови любота, – з твоєї ласки шовк – ніжніше дихать, я маю все, і навіть гіркота, щоб смак […]...
- НАД МОГИЛОЮ БАТЬКА Один тільки раз постукали у двері здушені крики, напіввисказані слова, квіти в руках нашіптували молитви, птахи витягали скрипки з горел […]...
- ПРИЛІТАЮТЬ РУКИ Голубко засмучена, лікарю милий! Не хмуртесь, од вас я приховував біль… Коли вже, буває, уся медицина безсила, тоді прилітають до […]...
- “Єсть у мене одна…” Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зірка ясная; Сеї ж ночі дарма Її кличу, – нема! Я стою у […]...
- ЦИГАНКА Оце – моя хата. А це – мої діти. Чого б нам, соколику мій, не радіти? І діти у школі, […]...
- КАШТАНИ Каштани повмирали. Гола суш. Трутизною пихтять автомобілі. Йдуть понад містом, наче тіні душ Загинулих дерев, хмарини білі. Хто має за […]...
- “Шпаруймо потріскані душі…” Шпаруймо потріскані душі, Як стіни в занедбаних пустках, З дором, наче з хлібом насущним, Ходім до голодних, розпусних. І щирого […]...
- “І наче десь мила іде, озивається…” І наче десь мила іде, озивається (і знов я заплющую очі свої…). І шелест від плаття все більше наближаєтсья, і […]...
- “Хтось за стінкою в камері тихо співа…” Хтось за стінкою в камері тихо співа, Виливає свої затамовані болі, Та приглушена пісня в бездушній неволі, Як молитва, з […]...
- ПРАВДА Мене навчала мати ще колись: Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь і мужнім будь в житті. Скупі два […]...
- ВИКЛИК Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна: Ясно, хоч голки збирай… Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай! Сядем укупі […]...
- LA BELLE DAME SANS MERCI Чому, журавче молодий, Блукаєш тьмяно край ріки? Давно посохла осока, Втекли пташки. Чому, журавче молодий, Такий блідий, що просто жах? […]...
- СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...